Цитологічне дослідження шийки матки. Що таке ПАП-тест? Переваги ПАП-тесту.
test
Тема дуже важлива та необхідна для розуміння кожної жінки, так як це обстеженн може виявити онкологічне захворювання на ранній стадії та врятувати життя.
Первинна консультація гінеколога передбачає цитологічне обстеження шийки матки, якщо воно не проводилось протягом року, або жінка знаходиться в групі ризику. Цитологічне дослідження шийки матки допомагає виявити запальні зміни, передракові стани шийки матки та онкологічні захворювання. Зробити цитологічне обстеження (ПАП-тест) можна в Києві в приватній клініці Астрамедіка.
ПАП-тест на основі рідинної цитології є золотим стандартом діагностики новоутворень шийки матки. Достовірність його сягає 95%. ВООЗ рекомендує цей метод діагностики всім жінкам з метою профілактики та діагностики онкологічних захворювань шийки матки.
Чому необхідно проводити цитологічне дослідження шийки матки?
Рак шийки матки займає четверте місце по розповсюдженості серед онкологічних захворювань після раку шлунку, легень та шкіри. Кожен рік у світі рак шийки матки виявляють у 600000 жінок, в Україні - 7500 жінок з яких 2500 помирає.
Рак шийки матки в 99% випадках пов'язаний з вірусом папіломи людини. Вірус папіломи людини передається при незахищеному статевому акті.
Рак шийки матки поділяють на 4 стадії:
- при виявлення раку на першій стадії вижаваємість протягом 5 років становить 80-99%;
- при виявленні раку на другій стадії - 60-90%;
- при виявленні раку шийки матки на третій стадії - 30 -50%;
- при виявленні раку на четвертій стадії - 20%.
Перша стадія - пухлина в шийці матки, але може проростати в матку, регіональні лімфатичні вузли.
Друга стадія - рак поширюється за межі піхви у верхню її частину.
На третій стадії раку шийки матки виявляють метастазування онкологічних клітин в піхву, стінки тазу, може блокувати сечоводи, регіональні лімфатичні вузли.
Четверта стадія - поширення раку до прямої кишки та сечового міхура, або окремих органів, метастазування у віддалені лімфатичні вузли.
Основною причиною жіночої смертності від раку шийки матки є пізнє виявлення захворювання, що пов'язано з відсутністю профілактичних оглядів, безсимптомністю перебігу на перших стадіях раку, пізнє звернення за медичною допомогою, помилки в діагнозах.
Ось чому надважливі саме профілактичні огляди жінок у жіночій консультації та проведення цитологічного обстеження шийки матки.
Які фактори підвищують ризик виникнення новоутворень?
- наявність в організмі вірусу папіломи людини;
- несвоєчасне лікування запальних захворювань жіночої статевої системи;
- інфекційні захворювання в анамнезі, які передаються статевим шляхом;
- прийом імуносупресорних препаратів;
- незахищені статеві акти;
- обтяжена спадковість;
- імунодефіцитні стани;
- рання вагітність;
- аборти;
- куріння.
Виділяють два варіанти цитологічного обстеження:
- цитологічне дослідження шийки матки на склі;
- дослідження на основі рідинної цитології (ПАП-тест).
Коли можна проводити цитологічне обстеження шийки матки?
Обстеження проводиться після менструального циклу з 5 дня, не пізніше ніж за 5 днів до початку місячних.
Скільки часу робиться цитологічне дослідження шийки матки?
Результати цитологічного обстеження на склі слід очікувати протягом 3 робочих днів.
Результати ПАП тесту можна отримати протягом 4-5 робочих днів.
Як часто потрібно робити ПАП-тест, або цитологію на склі?
Цитологічне обстеження необхідно проходити жінкам 1 раз в рік, починаючи з 18 років до 30 років для діагностики запальних, передракових та ракових станів епітелію шийки матки.
З 31 року до 65 років ПАП-тест (цитологічне обстеження) проводиться 1 раз на 2 роки.
Методика забору
Цервікальний канал шийки матки вистелений епітелієм, який виділяє слиз. В репродуктивному віці він постійно оновлюється і повністю заміняється протягом 4-5 днів. Забір матеріалу рекомендовано проводити щіткою Валлаха, ендоцервікальною щіткою, або комбі щіткою. В такому разі забір матеріалу проводиться з усієї зони трансформації, в якій виникає більше 90% цервікальних неоплазій.
Навіть при дотриманні всіх правил забору існує 10% вірогідність не зачепити щіткою змінені клітини епітелію, тому інколи лікар гінеколог може рекомендувати повторне цитологічне обстеження через певний час.
Підготовка до цитологічного обстеження
- необхідно уникати статевих актів за 2 доби до обстеження;
- не використовувати інтравагінальні місцеві лікарські препарати протягом 2 діб;
- не використовувати місцеві протизаплідні засоби протягом 2 діб;
- інтравагінальне УЗД та кольпоскопія проводиться після цитологічного обстеження шийки матки.
Протипокази до проведення цитологічного дослідження
- після курсу лікування запальних захворювань жіночої статевої системи (до 3 місяців);
- закритий цервікальний канал;
- аномалії розвитку статевої системи;
- незайманість;
- перід після пологів (до 3 місяців).
Цитологічне обстеження цервікального каналу на склі
Зібрані клітини наносяться на предметне скельце. Надалі лікар гістолог розглядає зібраний матеріал під мікроскопом. Недоліком цього методу є те, що клітини епітелію на склі висихають та гинуть. Подальшому дослідженню підлягають лише біля 30% зібраних клітин.Також вони нерівномірно розподіляються на поверхні скла, можуть розміщуватись скупченнями та нашаруваннями одна на одну, що значно затруднює їх візуальний огляд. На стадії передраку, або першій стадії онкологічно змінені клітини таким чином можуть бути не виявлені.
Рідинна цитологія (ПАП-тест) в Києві
Забір епітеліальних клітин проводиться таким самим чином, як і при першому методі, але зібрані клітини поміщаються в спеціальну рідину, яка запобігає їхньому висиханню та сприяє збереженню майже всього зібраного матеріалу. Клітини не втрачають генетичних, імунохімічних і структурних ознак в транспортній рідини. В подальшому рідина з біологічним матеріалом центифугується та збираються всі клітини які в ній були. Далі клітини досліджуються.
Оцінка результатів ПАП-тесту
Класифікація тесту Папаніколау за класами:
1) нормальна будова клітин;
2) клітини мають зміни запального характеру;
3) в мазку поодинокі атипові клітини;
4) знаходять поодинокі клітини з ознаками онкології;
5) наявна велика кількість клітин з ознаками онкології.