Мігрень: сучасний погляд на діагностику та лікування

---

Мігрень турбує кожного десятого жителя планети. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, це захворювання входить до двадцятки найбільш дезадаптивних станів, які суттєво знижують якість життя. Тисячі людей звертаються до лікарів щодня з цього приводу, і кількість пацієнтів із мігренню продовжує зростати.

Важливо знати: Мігрень – це не просто головний біль. Це комплексне неврологічне захворювання, що потребує професійної діагностики та індивідуального підходу до лікування. Своєчасне звернення до спеціаліста допомагає значно покращити якість життя пацієнта.

Що таке мігрень?

Мігрень – це хронічне неврологічне захворювання, що проявляється періодичними нападами сильного, частіше одностороннього головного болю. Характерною особливістю патології є відсутність органічних причин її виникнення, таких як травми, пухлини, порушення кровообігу тощо. Напад може тривати від 2-3 годин до 2-3 днів, протягом яких пацієнт нерідко стає майже безпорадним, оскільки будь-який рух сприяє посиленню болю.

Як виникає мігрень?

Біомеханізм розвитку захворювання до кінця не вивчений. Сучасна медицина виділяє кілька теорій виникнення болю та супутньої симптоматики:

1. Нейроваскулярна теорія(основна):
   • Активація ядра трійчастого нерва
   • Первинний спазм судин
   • Подальше розширення судин головного мозку
   • Набряк тканин навколо артерій
   • Порушення обміну серотоніну
2. Судинна теорія:
   • Різкий спазм судин
   • Подальше розслаблення
   • Набряк навколишніх тканин

Фактори ризику розвитку мігрені

Причини мігрені

Сучасні дослідження показують, що мігрень виникає на тлі дії різних зовнішніх і внутрішніх причин (тригерів). Важливо розуміти, що в кожного пацієнта може бути свій індивідуальний набір провокуючих факторів.

Основні тригери мігрені:

• Психоемоційні фактори:
  • Розумове та психоемоційне перенапруження
  • Хронічний стрес
  • Тривожність і депресія
  • Емоційне вигорання
• Фізіологічні фактори:
  • Порушення режиму сну (як нестача, так і надлишок)
  • Хронічне перевтомлення (розумове та фізичне)
  • Тривале голодування або пропуск прийомів їжі
  • Зневоднення організму
  • Надмірні фізичні навантаження
• Гормональні фактори:
  • Менструальний цикл
  • Період статевого дозрівання
  • Вагітність і післяпологовий період
  • Менопауза
  • Прийом гормональних препаратів
• Харчові тригери:
  • Продукти з високим вмістом тираміна: шоколад, витримані сири, червоне вино
  • Цитрусові та інші кислі фрукти
  • Горіхи та насіння
  • Копченості та консервовані продукти
  • Харчові добавки та підсилювачі смаку

Порада лікаря: Ведіть щоденник головного болю, відзначаючи всі потенційні тригери. Це допоможе виявити саме ваші провокуючі фактори та навчитися їх уникати або мінімізувати їх вплив.

Як розпізнати мігрень: стадії та симптоми

Мігрень – це не просто головний біль, а складний комплекс симптомів, що розвивається в декілька стадій. Кожна стадія має свої особливості та тривалість. Важливо зазначити, що не всі стадії присутні в кожного пацієнта, а їх вираженість може варіюватися від нападу до нападу.

Чотири стадії мігренозного нападу:

1. Продромальна (початкова) стадія

   Передвісники мігрені можуть з'явитися за кілька годин або навіть днів до початку головного болю. На цій стадії пацієнти відзначають:

   • Перепади настрою
   • Підвищену втомлюваність
   • Часте позіхання
   • Підвищену чутливість до світла та звуків
   • Порушення сну (сонливість або безсоння)
   • Напруження в шиї
   • Зміну харчових звичок
2. Аура

   Виникає у 25-30% пацієнтів і триває від 5 до 60 хвилин. Проявляється неврологічними симптомами:

   • Зорові порушення:
     • Мерехтливі плями або зигзаги
     • Спалахи світла
     • Випадання ділянок поля зору
     • Розмитість контурів предметів
   • Сенсорні порушення:
     • Оніміння або поколювання в кінцівках
     • Відчуття "повзання мурашок"
     • Порушення чутливості половини обличчя
   • Речові порушення:
     • Утруднення мовлення
     • Труднощі з підбором слів
     • Тимчасове порушення артикуляції
3. Фаза головного болю

   Основна фаза нападу мігрені, що триває від 4 до 72 годин без лікування. Характеризується такими особливостями:

   • Характер болю:
     • Пульсуючий, часто односторонній
     • Посилюється при фізичній активності
     • Наростає поступово
     • Може змінювати локалізацію
   • Супутні симптоми:
     • Нудота (у 80% пацієнтів)
     • Блювання (у 50% пацієнтів)
     • Світлобоязнь
     • Підвищена чутливість до звуків
     • Непереносимість запахів
     • Запаморочення
     • Болісність шкіри голови
4. Постдромальна фаза

   Період відновлення після нападу, що триває до 48 годин. Пацієнти відзначають:

   • Загальну слабкість
   • Знижену концентрацію уваги
   • Підвищену втомлюваність
   • Збереження чутливості до світла та звуків
   • Легкий залишковий головний біль

Важливе зауваження: Якщо напад мігрені триває понад 72 години, це стан називається мігренозним статусом і вимагає негайної медичної допомоги.

Види мігрені: сучасна класифікація

Сучасна медицина виділяє кілька основних типів мігрені, кожен з яких має свої особливості перебігу та потребує специфічного підходу до лікування.

Специфічні форми мігрені:

• Базилярна мігрень:
  • Симптоми ураження стовбура мозку
  • Двосторонні неврологічні симптоми
  • Порушення мови та рівноваги
  • Двоїння в очах
  • Шум у вухах
• Геміплегічна мігрень:
  • Тимчасовий параліч однієї сторони тіла
  • Часто має спадковий характер
  • Може супроводжуватися порушенням свідомості
  • Потребує ретельної диференційної діагностики
• Ретинальна мігрень:
  • Тимчасова втрата зору на одне око
  • Повторювані напади
  • Необхідність виключення судинної патології

Діагностика мігрені: сучасний підхід

Діагностика мігрені потребує комплексного підходу та базується на ретельному аналізі симптомів, історії захворювання і результатах додаткових досліджень. Важливо пам’ятати, що не існує єдиного тесту, який міг би підтвердити діагноз мігрені – це клінічний діагноз, заснований на сукупності ознак.

Основні етапи діагностики:

1. Детальний збір анамнезу:
   • Характеристика головного болю
   • Частота і тривалість нападів
   • Наявність провокуючих факторів
   • Сімейний анамнез
   • Супутні захворювання
2. Неврологічний огляд:
   • Оцінка рефлексів
   • Перевірка чутливості
   • Дослідження координації
   • Оцінка функції черепних нервів
3. Додаткові дослідження:
   • МРТ головного мозку
   • МР-ангіографія
   • УЗДГ судин голови і шиї
   • ЕЕГ за необхідністю

Експертна думка: Ведення щоденника головного болю є одним із найважливіших інструментів у діагностиці мігрені. Записуйте всі напади, їх тривалість, інтенсивність та супутні фактори щонайменше протягом 3 місяців.

Критерії діагностики мігрені без аури (має бути присутнім щонайменше 5 нападів із такими характеристиками):

• Тривалість 4-72 години
• Щонайменше 2 із наступних характеристик:
  • Одностороння локалізація
  • Пульсуючий характер
  • Помірна або сильна інтенсивність
  • Посилення при фізичному навантаженні
• Хоча б один із супутніх симптомів:
  • Нудота і/або блювання
  • Світлобоязнь і звукобоязнь

Диференційна діагностика

Важливо відрізняти мігрень від інших видів головного болю та серйозних захворювань. Необхідно виключити:

• Головний біль напруження
• Кластерний головний біль
• Гіпертонічну енцефалопатію
• Пухлини головного мозку
• Судинні мальформації
• Внутрішньочерепну гіпертензію

Сучасні методи лікування мігрені

Лікування мігрені потребує комплексного підходу і зазвичай включає як методи купірування гострого нападу, так і профілактичну терапію. Сучасна медицина пропонує широкий спектр можливостей для контролю над захворюванням.

Купірування гострого нападу

Лікування гострого нападу мігрені базується на принципі ступінчастої терапії:

Правило "двох годин": Якщо через 2 години після прийому препарату головний біль не зменшився хоча б на 50%, необхідно прийняти препарат наступної ступені або звернутися за медичною допомогою.

Особливості застосування різних груп препаратів:

• НПЗП:
  • Приймати при перших ознаках нападу
  • Використовувати адекватні дозування
  • Враховувати протипоказання
  • Не перевищувати максимальну добову дозу
• Триптани:
  • Специфічні протимігренозні засоби
  • Приймати на початку фази головного болю
  • Не застосовувати під час аури
  • Можливе повторне застосування через 2 години
• Протиблювотні засоби:
  • Покращують всмоктування інших препаратів
  • Зменшують нудоту і блювання
  • Можуть застосовуватися у вигляді свічок

Профілактичне лікування

Профілактична терапія рекомендується пацієнтам при:

• Частих нападах (понад 4 на місяць)
• Тривалих нападах (понад 48 годин)
• Неефективності засобів для купірування
• Наявності протипоказань до препаратів для купірування
• Тяжких супутніх симптомах

Основні групи препаратів для профілактики:

• Бета-блокатори:
  • Пропранолол
  • Метопролол
  • Атенолол
• Антиконвульсанти:
  • Топірамат
  • Вальпроєва кислота
• Антидепресанти:
  • Амітриптилін
  • Венлафаксин
• Блокатори кальцієвих каналів:
  • Верапаміл
  • Флунаризин

Немедикаментозні методи лікування і профілактика мігрені

Ефективне лікування мігрені не обмежується прийомом лікарських препаратів. Важливу роль відіграють немедикаментозні методи терапії та правильний спосіб життя.

Методи немедикаментозної терапії:

• Фізіотерапевтичні методи:
  • Акупунктура
  • Масаж шийно-комірцевої зони
  • Рефлексотерапія
  • Мануальна терапія
  • Термотерапія
• Психотерапевтичні методи:
  • Когнітивно-поведінкова терапія
  • Техніки релаксації
  • Біологічний зворотний зв’язок
  • Медитація
  • Аутогенне тренування
• Фізичні вправи:
  • Йога
  • Пілатес
  • Плавання
  • Скандинавська ходьба
  • Спеціальна гімнастика для шиї

Рекомендація експерта: Регулярні заняття йогою або пілатесом допомагають знизити частоту нападів мігрені на 30-50% завдяки зменшенню м’язового напруження та рівня стресу.

Правила способу життя при мігрені

Пам'ятка пацієнта з мігренню

Профілактика ускладнень і прогноз при мігрені

При правильному лікуванні та дотриманні профілактичних заходів більшість пацієнтів із мігренню можуть вести повноцінне життя. Однак важливо розуміти можливі ускладнення та знати, як їх запобігти.

Можливі ускладнення мігрені:

• Хронізація мігрені:
  • Збільшення частоти нападів
  • Зниження ефективності лікування
  • Розвиток лікарського абузусу
• Мігренозний статус:
  • Напад тривалістю понад 72 години
  • Рефрактерність до стандартної терапії
  • Необхідність стаціонарного лікування
• Психоемоційні порушення:
  • Тривожні розлади
  • Депресивні стани
  • Соціальна дезадаптація

Прогноз захворювання

Список тригерів мігрені для самоконтролю

Висновок спеціаліста: Мігрень – це не вирок. За правильного підходу до лікування, дотримання рекомендацій лікаря та ведення здорового способу життя більшість пацієнтів досягають значного покращення якості життя.