Артеріальний тиск – це сила, з якою кров тисне на судини. У випадку, коли кровоносні судини звужуються, серце починає працювати інтенсивніше і викидає в судинне русло більше крові. Така ситуація призводить до розвитку гіпертонії (артеріальної гіпертензії).
Фахівці визначають систолічний артеріальний тиск та діастолічний. Систолічний артеріальний тиск – це тиск у момент скорочення серця, діастолічний – у момент його розслаблення. Під час позначення тиску використовують дві цифри. Наприклад, 120/80 мм.рт.ст. де 120 – це систолічний артеріальний тиск, а 80-діастолічний.
Згідно з дослідженнями вчених-медиків, підвищений артеріальний тиск спостерігається у кожного третього громадянина планети віком від 30 років. У людей, що мають 59 років та більше, гіпертонію діагностують у кожного другого.
Відповідно до визначень Всесвітньої охорони здоров'я, нижньою межею нормального артеріального тиску (АТ) є показник у 100-110/70. Високим порогом вважається значення у 120-139/80-89. Зазвичай тиск вимірюють за допомогою спеціального приладу – тонометра в міліметрах ртутного стовпа.
Якщо тиск людини дорівнює 140/90 мм.рт.ст. і вище, варто викликати лікаря, адже це свідчить про перший ступінь гіпертензії. Показами до вимірювання тиску мають стати:
Слід зазначити, що артеріальний тиск залежить від різних нервових та гормональних процесів. Він може коливатися упродовж дня. Впливати на рівень артеріального тиску можуть різні фактори: тонус та еластичність стінок судин, вміст крові в кровоносному руслі, її в'язкість, стан серця та нервової системи, прийом медикаментів, кави, вживання тих чи інших продуктів. Зазвичай, у стані спокою артеріальний тиск знижується, під час фізичних навантажень та у моменти хвилювання - підвищується.
Що стосується молодих людей, то вони переносять фізичні та психологічні навантаження без негативних наслідків, однак з віком ситуація змінюється. Судини стають менш еластичними, вони по іншому реагують на збільшення навантаження і тому підйоми артеріального тиску можуть стати причиною ушкодження судин та органів.
Артеріальна гіпертензія – це підвищення артеріального тиску у показниках від 140/90 мм.рт.ст. і вище. Причину стійкого підвищення тиску виявити не вдається у 90% випадків. У решти 10% пацієнтів він може свідчити про наступні проблеми:
Артеріальна гіпертензія класифікується відповідно до її ступеню:
Лікарі не даремно закликають населення до регулярного вимірювання артеріального тиску. Відповідно до проведених клінічних досліджень, підвищення артеріального тиску на кожні 20/10 мм.рт.ст збільшує ризик розвитку серцево-судинних захворювань вдвічі. Підвищений тиск може призвести до:
Що стосується ризику ускладнень та смерті у випадку артеріальної гіпертензії, то на їх появу впливає ще декілька факторів. Фахівці називають їх факторами ризику. До них відносяться: паління, порушення вуглеводного обміну та обміну холестерину, цукровий діабет, надмірна вага та ожиріння, низька фізична активність. Серед населення України вищеперерахованих факторів ризику не має лише 1% людей. У решти ж виявлено один, а той декілька факторів ризику.
Слід зазначити, що виникнення артеріальної гіпертензії обумовлено також іншими факторами. Серед них:
Щоб дослідити взаємозв'язок рівня артеріального тиску та розвитку інфаркту міокарда і мозкового інсульту фахівці провели чимало досліджень. У результаті було виявлено, що при рівні АТ, що перевищує показник у 140/90 мм.рт.ст. частота таких ускладнень значно зростає. Тому Всесвітня організація здоров'я рекомендує підтримувати АТ на рівні нижчому за 140/90. Для осіб, у яких артеріальну гіпертензію вперше діагностували після 60 років, допускається підтримання артеріального тиску на рівні 160/90 мм.рт.ст.
Людям з діагнозом артеріальна гіпертензія слід пам'ятати, що підтримання артеріального тиску на більш нижчому рівні сприяє зменшенню навантаження на серце. Задля цього потрібно дотримання двох обов'язкових умов:
Слід пам'ятати, що артеріальна гіпертензія – не грип. Вилікуватись від цієї хвороби неможливо, а от контролювати та підтримувати тиск на сталому рівні хворому під силу. Відповідно, він зможе вести нормальний та звичний спосіб життя.