Йод – це незамінний для організму людини мікроелемент. Від нього залежить робота багатьох органів, і, в першу чергу, щитовидної залози. За результатами дослідження, проведеного в Україні у 2002-2007 роках, було підтверджено йододефіцит жителів в усіх регіонах країни. До країн з недостатнім споживанням йоду Україну також відносить Global Iodine Nutrition Scorecard.
Для чого організму потрібен йод. Вплив йоду на організм
Основним споживачем йоду в організмі є щитовидна залоза. Проте близько 70% йоду розподіляється між іншими органами (кров, лімфа, кишечник, легені, нирки, слинні залози, наднирники, молочні залози та статеві органи у жінок). Симптоми дефіциту йоду включають погіршення загального самопочуття та збої в роботі органів. Недолік йоду є причиною понад 60% захворювань у дорослих і 95% дитячих патологій.
Порада:"Для профілактики йододефіциту важливо звертати увагу на симптоми: хронічна втома, зниження концентрації та сухість шкіри можуть бути першими ознаками дефіциту йоду."
Добова потреба в йоді
Продукти, що містять йод, потрібно включати до свого раціону щодня, оскільки цей мінерал організмом не накопичується. Згідно з дослідженнями фахівців, більшість українців щодня споживають лише 40-80 мкг (1 мкг – 1 мільйонна частка грама) йоду. При цьому добова потреба в йоді для людини становить:
- жінки – 150-300 мкг;
- чоловіки – до 300 мкг;
- діти до 6 років – 90 мкг;
- діти від 6 до 12 років – 120 мкг.
Норми споживання йоду, рекомендовані ВООЗ, враховують індивідуальні потреби різних вікових груп. Експерти ВООЗ вважають, що безпечним є споживання 1000 мкг йоду на добу.
Порада: "Продукти з високим вмістом йоду, такі як морська капуста, риба та йодована сіль, мають стати невід'ємною частиною раціону для підтримки здоров'я щитовидної залози."
Наслідки дефіциту йоду
Варто зазначити, що якщо людина не спожила протягом доби свою норму йоду, це ніяк не позначиться на її загальному стані. Організм накопичує запаси йоду в щитовидній залозі і в разі необхідності витягує мікроелемент звідти. Однак, у разі регулярного недоотримання йоду в людини настає йододефіцит. Симптоми дефіциту йоду включають:
- збільшення щитовидної залози (зоб);
- порушення обмінних процесів;
- порушення роботи кишечника;
- різке зниження або підвищення маси тіла;
- загроза викидня у вагітних жінок;
- неонатальний гіпотиреоз;
- затримка росту у дітей;
- розумова відсталість у дітей;
- зниження розумової активності у дорослих;
- погіршення слуху і пам’яті;
- підвищення холестерину;
- набряки;
- постійне відчуття холоду;
- випадіння волосся, ламкість нігтів, сухість шкіри;
- постійне відчуття втоми, слабкості, депресія.
Лікування йододефіциту включає як зміну раціону, так і застосування препаратів, що містять йод.
Рекомендація: "Йод необхідний не лише для запобігання захворюванням щитовидної залози, а й для підтримки когнітивних функцій, особливо у дітей та підлітків."
Захворювання, викликані дефіцитом йоду
Недостатнє споживання йоду призводить до розвитку йододефіцитних захворювань і патологічних станів. Серед них:
- Неонатальний або вроджений гіпотиреоз. Це захворювання щитовидної залози, яке проявляється у дитини з народження або в перші місяці життя. Вроджений гіпотиреоз провокує дефіцит гормонів, які продукуються щитовидною залозою. Наслідком такого дефіциту можуть стати певні ураження мозку, які є незворотними. Зазвичай процес починає розвиватися ще в утробі матері через наявний йододефіцит.
- Неврологічний та мікседематозний кретинізм. Ці захворювання проявляються затримками у фізичному, розумовому та інтелектуальному розвитку. У хворих спостерігається погіршення слуху, косоокість, карликовість.
- Зоб. Це патологічне збільшення щитовидної залози, яке проявляється розростанням її тканин. Зоб може бути ендемічним, спорадичним, дифузним, токсичним, вузловим та змішаним.
Дефіцит йоду може викликати мертвонародження. Нестача йоду у вагітних та жінок, які дотримуються грудного вигодовування, призводить до різних патологій у дітей. Навіть невеликий дефіцит йоду у немовлят та маленьких дітей стає причиною порушень їх когнітивних здібностей. Також йод є важливим компонентом, що забезпечує нормальний ріст, розвиток і обмін речовин у дітей (як немовлят, так і дітей більш старшого віку). Діти, які мають йододефіцит, швидко втомлюються, їм складно концентруватися і запам’ятовувати інформацію. Проведення тестів на йододефіцит допомагає своєчасно діагностувати порушення.
У дорослих нестача йоду проявляється погіршенням розумових функцій, зниженням продуктивності та ослабленням імунної системи.
Порада: "Регулярне вживання продуктів, збагачених йодом, і консультація з лікарем при перших ознаках йододефіциту допоможуть уникнути серйозних ускладнень."
Наслідки надлишку йоду
До стану, коли виникає надлишок йоду, дійти дуже важко. Це може статися у разі прийому препаратів йоду, вродженої чутливості рецепторів до йоду або під час роботи в місцях, де виділяється велика кількість йоду. У таких випадках може виникнути йодизм – отруєння мікроелементом. Його симптомами є:
- головний біль;
- нудота, блювання та діарея;
- лихоманка;
- надмірна пітливість;
- гнійники на шкірі;
- кон'юнктивіт;
- набряки;
- болі в суглобах.
Роль йоду в організмі настільки значуща, що надлишок або дефіцит елемента може призвести до серйозних наслідків. Профілактика йодизму вимагає точного регулювання дозувань.
У яких продуктах міститься йод
Забезпечити добову дозу йоду допоможе звичайна йодована сіль. За смаковими якостями вона практично не відрізняється від звичайної солі, але на здоров'я впливає більш позитивно. Використовувати йодовану сіль можна на будь-якому етапі приготування. Вона не випаровується. Крім солі, наситити раціон йодом можна, якщо додати до нього морську капусту та рибу (скумбрію, оселедець, палтус, лосось, тріску, макрель).
- 1,5 г йодованої солі (1/4 чайної ложки) містять 65 мкг йоду;
- 100 г риби – 85 мкг йоду;
- 1 склянка цільного молока або йогурту – від 35 до 70 мкг йоду;
- 50 г сиру – 15 мкг йоду;
- 1 яйце – 20 мкг йоду;
- 100 г печінки – 10-13 мкг йоду.
Варто зазначити, що на кількість йоду у молочних продуктах впливає корм, який отримувала тварина, і ступінь обробки молока. Вміст йоду в зернових залежить від ґрунту, на якому росли рослини. Найбільшими рекордсменами за вмістом йоду є морепродукти та їстівні водорості:
- 100 г їстівних водоростей (морська капуста, норі, вакаме) – 35-100 мкг;
- 100 г морепродуктів (мідії, кальмари, восьминоги, рапани) – 70-200 мкг.
Джерелом йоду є не лише свіжі рибні та морепродукти. Щоб наситити організм цим мікроелементом, підходять також заморожені варіанти цих продуктів. Продукти з високим вмістом йоду – це важливий компонент раціону, що дозволяє уникнути дефіциту.
Причини йододефіциту та препарати йоду
Варто зазначити, що нестача йоду в організмі може бути викликана різними причинами. У першу чергу, нестача елемента обумовлена відсутністю в раціоні необхідної їжі. Також засвоєнню йоду можуть заважати деякі лікарські препарати. Наприклад, сульфаніламіди, пеніцилін, аспірин, стрептоміцин. Порушують засвоєння йодних елементів також ліки, що містять у своєму складі бром і марганець. Всмоктування мікроелементів відбувається значно гірше під час дисбактеріозу.
Визначити проблему та встановити причину йододефіциту допоможе кваліфікований лікар-ендокринолог. Нестачу йоду встановлюють за допомогою таких діагностичних заходів:
- УЗД щитовидної залози;
- біохімічного аналізу крові на рівень тиреотропного гормону;
- рентгенографії стравоходу та грудної клітки;
- біопсії щитовидної залози.
У разі необхідності фахівець призначає препарати з йодом. Найчастіше їх рекомендують у таких випадках:
- для запобігання йододефіциту під час вагітності та лактації;
- як складову комплексної терапії патології щитовидної залози, що супроводжується недостатнім виробленням гормонів;
- профілактика рецидиву зоба після проведеного хірургічного або консервативного лікування.
Як профілактика, так і лікування йододефіциту передбачають прийом препаратів йоду. Їх активною речовиною є калій йодид. Виробники випускають різні аптечні форми з різними назвами. Відмінність готових препаратів у дозуванні та додаткових компонентах. Серед найбільш ефективних йодовмісних препаратів можна назвати:
- йодомарин;
- калій йодид;
- йод-норміл;
- антиструмін;
- йодицин;
- йодид;
- йодофол.
Препарати йоду призначають як дорослим, так і дітям. Препарат, схема прийому, дозування залежатимуть від мети призначення (профілактика або лікування). Можливо, що призначення лікаря обмежиться зміною раціону пацієнта.
Йодна профілактика у разі радіаційної аварії
Препарати на основі йодиду калію мають ще одне призначення. Окрім лікування йододефіциту, їх використовують для йодної профілактики у разі радіаційної аварії. Йодна профілактика дозволяє зменшити негативний вплив радіоактивного йоду на щитовидну залозу.
Варто зазначити, що у разі ядерного удару або аварії на атомній електростанції в навколишнє середовище потрапляють різні радіоактивні елементи. Серед них – радіоактивний ізотоп йоду I-131. В організм людини він потрапляє з повітрям та опроміненою їжею. До 30% йоду, який вдихається, проникає в щитовидну залозу та залишається там тривалий час, опромінюючи організм і руйнуючи тканини. Згодом це може призвести до раку щитовидної залози, онкології інших органів, лейкемії, захворювань очей, психічних розладів та інших патологій.
Антидотом у разі радіаційного забруднення є йодид калію. Цей препарат можна придбати в аптеці без рецепта. Він випускається різними виробниками і в різних дозуваннях. Варто звернути увагу, що рідкий йод, яким обробляють рани, використовувати з метою йодної профілактики у разі радіаційної аварії не можна. Розчин Люголя є неефективним і, крім того, може завдати шкоди організму.
Профілактичну дозу йодиду калію приймають тільки після офіційного повідомлення про загрозу викиду та проведення йодної профілактики. Повідомлення мають зробити органи місцевої влади через систему оповіщення та доступні ЗМІ. Оптимальним вважається прийом препарату за 6 або менше годин до надходження радіоактивної хмари. Що стосується дози йодиду калію, то вона розраховується залежно від віку людини:
- новонароджені (до 1 місяця) – 16 мкг;
- діти від 1 місяця до 3 років – 32 мкг;
- діти від 3 до 12 років – 65 мкг;
- діти старше 12 років, дорослі, вагітні та годуючі жінки – 125 мкг.
Калій йод захищає щитовидну залозу від засвоєння радіоактивного йоду. Його дія триває 24-36 годин, але потім ефективність знижується через природне виведення з організму.