Депресія при менопаузі: чому зникає радість життя і що реально допомагає

---

«Я стала іншою людиною». Цю фразу на прийомі чуєш частіше, ніж «у мене депресія» або «мені погано». Не скарга — констатація. Раніше була енергія, плани, інтерес до життя. Тепер апатія, сльози без приводу, дратівливість на тих, кого любиш, і стійке відчуття, що все втратило сенс.

При цьому аналізи «в нормі», терапевт розводить руками, а оточуючі радять взяти себе в руки. Депресія при менопаузі — це не слабкість характеру. Це біологічно зумовлений стан із конкретними механізмами, який піддається корекції. Клімактерична депресія та перепади настрою при клімаксі трапляються у 2–4 рази частіше, ніж депресія в репродуктивному віці. За даними досліджень, близько 70% жінок відчувають виражені психоемоційні зміни в цей період. І при цьому, за різними оцінками, значна частина з них залишається без адекватної допомоги.

Нижче — не академічний огляд, а робочий алгоритм. Що відбувається в мозку, як це проявляється, які аналізи здати і які підходи реально працюють — крок за кроком.

Що відбувається в мозку: механізм депресії при клімаксі

Почнемо з біології — тому що саме звідси виростає все інше. Естроген — не лише репродуктивний гормон. Він діє як нейроактивний стероїд: рецептори до нього знаходяться в гіпокампі, мигдалині та префронтальній корі — у тих самих структурах, які керують настроєм, пам'яттю та реакцією на стрес.

Коли рівень естрогену починає падати, а в перименопаузі він не просто знижується, а коливається хаотично іноді протягом однієї доби, мозок втрачає підтримку одразу кількох систем одночасно.

Серотонін. Естроген підвищує його синтез, гальмує розпад і збільшує чутливість рецепторів. При його зниженні серотонінова система розбалансовується — звідси плаксивість без причини, тривога вечорами, дратівливість. Тому СІЗЗС у частини жінок дають “подвійний” ефект: зменшують депресивні симптоми і можуть знижувати вираженість припливів, оскільки обидві групи симптомів пов'язані з серотонінергічною регуляцією.

Дофамін і норадреналін. Естроген підтримує дофамінергічну передачу — систему мотивації та задоволення. Його зниження пояснює апатію при менопаузі: жінка не сумує в класичному розумінні, вона просто нічого не хоче. Ні хобі, ні зустрічей з друзями, ні планів.

BDNF — «добриво для нейронів». Brain-Derived Neurotrophic Factor — білок нейропластичності, здатності мозку створювати нові зв'язки та відновлюватися. Естроген стимулює його вироблення в гіпокампі. Падіння BDNF дає туман у голові, погіршення пам'яті та знижену стресостійкість.

Нейрозапалення. Менш очевидний, але важливий механізм. Естроген пригнічує активацію мікроглії — імунних клітин мозку. При його дефіциті мікроглія запускає запалення, викидаються цитокіни IL-1β, IL-6, TNF-α. Вони перемикають метаболізм триптофану: замість серотоніну утворюється кінуренін — нейротоксичний метаболіт. Це одна з причин, чому в частини жінок у менопаузальному переході симптоми можуть слабко реагувати на антидепресанти, якщо не усунуті базові фактори: гормональні коливання та хронічне порушення сну.

ГАМК-система. Метаболіт прогестерону алопрегнанолон зв'язується з ГАМК-рецепторами і працює як природний заспокійник. Коли прогестерон падає, цей буфер зникає. З'являються панічні атаки та незрозуміле фонове відчуття тривоги без причини.

Настанова МОЗ України 00550 «Менопаузальні симптоми та гормональна терапія» підкреслює: чим раніше розпочато лікування, тим кращий результат — як для вазомоторних симптомів, так і для психоемоційного стану. Вік початку МГТ має принципове значення.

Слід враховувати ще один факт про час. Перименопауза — період за кілька років до останньої менструації — нерідко психологічно важча, ніж сама менопауза. Саме тоді гормони коливаються найбільш хаотично. Симптоми можуть початися в 42–44 роки при абсолютно регулярному циклі.

Симптоми депресії при клімаксі: як це виглядає насправді

Жінки рідко описують свій стан як депресію. «Втомилася», «нервую», «стала іншою». Тим часом за цими словами стоїть цілком певний симптомокомплекс — те, що в клінічній практиці називають клімактеричною депресією або депресивним станом при клімаксі.

Наступна таблиця показує клінічну картину з поясненням механізму кожного симптому — щоб було зрозуміло, звідки що береться.

Збіг трьох-чотирьох позицій із таблиці — достатній привід не чекати, а почати діяти. Діагностичний орієнтир: тривога при клімаксі та апатія при клімаксі, викликані гормональними причинами, посилюються циклічно, наростають увечері або пов'язані з менструальним циклом. Класична депресія так себе не веде. Щоб структурувати скарги перед візитом до лікаря, можна використовувати шкалу Гріна (Greene Climacteric Scale) — опитувальник із 21 пункту, який допомагає оцінити вираженість клімактеричних симптомів у динаміці.

Окремо про щитоподібну залозу

Гіпотиреоз дебютує саме у віці 45–55 років і дає симптоми, практично не відмінні від клімактеричної депресії: втома, апатія, погіршення пам'яті, набір ваги, порушення сну, зниження лібідо. Жінки роками лікують «клімакс», не знаючи, що в них ТТГ 6–8 мМО/л. Саме тому ТТГ — обов'язковий перший аналіз, не факультативний.

Коли це вже не клімакс, а клінічна депресія

Гормональна депресія при менопаузі та великий депресивний розлад — різні стани з різною тактикою. У клінічній практиці виділяють чотири варіанти: клімактерична (безпосередньо пов'язана з гормональною перебудовою), ендогенна (біологічно зумовлена, потребує психіатричного лікування), психогенна (реакція на життєві зміни — діти виросли, кар'єра, зовнішність) та інволюційна меланхолія — застарілий термін для важких депресій пізнього віку з тривожним компонентом. На практиці важливе інше: ось ознаки, за яких необхідний психіатр або психотерапевт, а не тільки гінеколог:

• симптоми тривають понад два тижні без явного зв'язку з циклом або припливами;
• є думки про власну непотрібність, непотрібність, небажання жити;
• втрата ваги або апетиту без спроб схуднути;
• неможливість виконувати звичні побутові завдання попри бажання;
• панічні атаки частіше двох разів на тиждень;
• порушення сну не відновлюється при усуненні припливів.

Якщо присутні думки про небажання жити або відчуття повної безнадії — це привід звернутися за професійною допомогою не відкладаючи: до психіатра або на гарячу лінію психологічної підтримки. Це не «слабкість» — це медична ситуація, яка потребує медичної відповіді.

Інші ознаки зі списку — навігація: знати кордон означає не витрачати час на невідповідний маршрут лікування.

Що точно не працює — і робить гірше

Перш ніж говорити про те, що допомагає — коротко про те, що здається допомогою, але погіршує стан.

• Алкоголь «для розслаблення». Порушує архітектуру сну, посилює нічну пітливість, підвищує тривогу наступного дня. Здається, що допомагає — насправді розриває ті нечисленні REM-фази, які ще залишаються.
• Кофеїн у другій половині дня. Період напіввиведення кофеїну — 5–7 годин. Чашка о 16:00 ще активна опівночі.
• Самостійне призначення антидепресантів або гормонів. МГТ без обстеження може завдати шкоди; антидепресанти без діагнозу — не завжди потрібні і не завжди безпечні.
• Ізоляція. «Не хочу нікого бачити» при депресії — симптом, а не рішення. Самотність достовірно посилює депресивний фон у період менопаузального переходу.
• Безконтрольний прийом добавок та “фітоестрогенів”. Частина рослинних засобів може взаємодіяти з ліками, а доказова база саме для лікування депресії залишається обмеженою — тому краще обговорювати такі схеми з лікарем.
• Чекати, що «само мине». Іноді минає. Але нейробіологічні зміни, які накопичуються без корекції в перименопаузі, впливають на довгостроковий стан мозку.

Усе перелічене об'єднує одне: видиме короткострокове полегшення ціною погіршення в перспективі. Саме тому починати потрібно з розуміння реальної картини — тобто з аналізів.

Спочатку аналізи: що перевірити перед будь-яким лікуванням

У практиці нерідко трапляються ситуації, коли «клімактерична депресія» на 70–80% зумовлена дефіцитом вітаміну D або субклінічним гіпотиреозом. Три місяці жінка приймає рослинні заспокійливі — без ефекту. Здає потрібні тести — і за 10–12 тижнів описує поліпшення як разюче.

Мінімальний діагностичний список при порушеннях настрою, порушеннях сну при менопаузі, втомі та тривозі наведено нижче — це не дорогий «чекап заради чекапа», а навігація, без якої правильний маршрут не вибрати.

Результати цих тестів нерідко пояснюють більшу частину симптомів ще до початку лікування депресії при менопаузі — і задають правильну точку входу: дефіцити, гормони або психологічний рівень.

Випадок із практики. Пацієнтка 49 років звернулася зі скаргами на наростаючу апатію, безсоння о 3–4 ранку та «туман у голові» протягом восьми місяців. Самостійно приймала валеріану та собачу кропиву без помітного ефекту. При обстеженні: ТТГ 6,2 мМО/л (субклінічний гіпотиреоз), вітамін D 14 нг/мл (виражений дефіцит), феритин 18 нг/мл. Гормони репродуктивної системи відповідали перименопаузі — тобто самі по собі не були «патологічними». Призначена корекція за всіма трьома позиціями. Через 12 тижнів описувала стан як «я повернулася». — З клінічної практики гінеколога-ендокринолога

Нутритивна підтримка: що працює при депресії при менопаузі

Це не «пийте травичку». Йдеться про речовини з доведеним механізмом впливу на нейрохімію мозку та достатньою доказовою базою з рандомізованих досліджень. Застосовуються паралельно з іншими методами — не замість них.

Вітамін D3

Рецептори до вітаміну D широко представлені в лімбічній системі — саме в тих відділах мозку, які керують емоціями. Мета-аналіз 20 рандомізованих клінічних досліджень (2024) показав: добавки D3 достовірно знижують симптоми депресії (SMD = −0,36, p < 0,00001). Ефект особливо виражений при вихідному дефіциті — а у більшості жінок 45+ він є. Нижче — практичні параметри прийому.

• Доза: 2000–4000 МО/добу — підбирається за результатом аналізу
• Форма: D3 (холекальциферол), а не D2
• Приймати: з жирною їжею, бажано в першій половині дня
• Контроль: контрольний тест через 8–10 тижнів

Без лабораторного контролю приймати «навмання» не варто: передозування вітаміну D при тривалому прийомі високих доз має наслідки — хоча для більшості жінок 2000 МО/добу в нашій кліматичній зоні абсолютно безпечні.

Омега-3 (EPA + DHA)

EPA блокує прозапальні простагландини — тобто працює безпосередньо із запальним компонентом депресії. DHA входить до структури нейрональних мембран і оптимізує серотонінергічну передачу. Практичні параметри:

• Доза: 1–2 г EPA+DHA сумарно на добу
• Важливо: дивитися на вміст саме EPA та DHA на етикетці, а не загальний об'єм капсули
• Приймати: під час їжі
• Ефект розвивається через 6–8 тижнів

Таким чином, риб'ячий жир — не маркетинговий міф, а нутрієнт із реальним нейропротективним механізмом, особливо актуальним в умовах менопаузального нейрозапалення.

Магній

Естроген допомагає організму засвоювати магній — і коли він падає, магній іде разом із ним. Близько 30% дорослих у розвинених країнах уже мають дефіцит, а в постменопаузальний період цей показник вищий. Магній бере участь у синтезі серотоніну та норадреналіну, знижує кортизол, активує парасимпатичну нервову систему. За даними мета-аналізу 2021 року, добавки магнію достовірно покращують якість сну — скорочують час засинання та збільшують загальний час сну. Мета-аналіз семи клінічних досліджень підтвердив достовірне зниження депресивних балів при його прийомі.

Дефіцит магнію легко сплутати з менопаузою — симптоми практично збігаються. Ось на що звертати увагу:

• м'язові судоми, особливо вночі в литках;
• посмикування повік;
• прискорене серцебиття без видимої причини;
• підвищена тривожність і дратівливість;
• порушення засинання;
• хронічна втома попри відпочинок;
• головні болі напруги.

Три і більше збігів із цього списку — достатній привід додати магній і подивитися, що зміниться за 4 тижні. Сироватковий аналіз у цьому випадку ненадійний: рівень у сироватці залишається «нормальним» навіть при реальному клітинному дефіциті.

За формою випуску: найбіодоступніші та найбільш щадні варіанти виглядають так:

• магнію гліцинат або бісгліцинат — висока біодоступність, м'яко переноситься шлунком, перший вибір;
• цитрат магнію — другий вибір, добре переноситься, доступніший за ціною;
• оксид магнію — погано всмоктується, більше проносний, не підходить для корекції дефіциту.

Робоча доза — 300–400 мг увечері, перед сном. Саме ввечері: розслаблюючий ефект на тонус м'язів і нервової системи тут доречний, а не небажаний.

Вітаміни групи B

B6 і B12 — прямі учасники синтезу нейромедіаторів. При їх дефіциті вся «хімія настрою» працює повільніше і менш ефективно незалежно від інших втручань. Ключові позиції:

• B6 — кофактор синтезу серотоніну, дофаміну та ГАМК; без нього ферментативні реакції йдуть повільніше.
• B12 — бере участь у мієлінізації нейронів; дефіцит дає втому, апатію, когнітивний спад. Група ризику: вегетаріанці, ті, хто приймає метформін.

У більшості випадків достатньо стандартного B-комплексу; при підтвердженому дефіциті B12 — окремий курс 1000 мкг/добу на 1–3 місяці з повторним контролем.

МГТ і депресія при клімаксі: що говорить наука сьогодні

Менопаузальна гормональна терапія — найбільш обґрунтований метод усунення клімактеричних симптомів, включаючи порушення настрою як частину клімактеричного синдрому. Важливе застереження: гормональна терапія добре працює при порушеннях настрою в рамках цього синдрому, але не є методом лікування клінічної депресії — це різні стани з різною тактикою.

Дослідження Women's Health Initiative 2002 року породило масовий страх перед гормональним лікуванням. Воно стосувалося літніх жінок старших за 60, які розпочали терапію пізно з пероральними кон'югованими естрогенами. Подальший аналіз даних з безпеки МГТ показав інше: жінки, які розпочали лікування до 60 років або в перші 10 років після менопаузи, мають знижену загальну смертність. У листопаді 2025 року FDA ініціювала перегляд найжорсткіших попереджень на препаратах; перші зміни маркування для частини препаратів затверджені в лютому 2026 року.

Що актуально за даними Корейського товариства менопаузи (2025) та Міжнародного товариства менопаузи (2024):

• терапія достовірно покращує настрій, сон, знижує тривогу — у жінок із клімактеричним синдромом;
• трансдермальний естрадіол показує більш стабільні результати при порушеннях настрою, ніж пероральна форма;
• переважна комбінація: трансдермальний естрадіол + мікронізований прогестерон — менше тромботичних ризиків, кращий профіль безпеки;
• ефект максимальний у перименопаузі — «вікно можливостей», яке важливо не прогаяти;
• жінкам з інтактною маткою прогестерон до естрадіолу додається обов'язково.

Протипоказання до гормональної терапії — гормонозалежні пухлини в анамнезі, тромбоемболічні події, ряд судинних станів — це предмет окремої розмови з лікарем. Для тих, кому вона не підходить, існують альтернативи: СІЗЗС/ІЗЗСН (доведений ефект на настрій і припливи), габапентин, негормональні препарати — все це також обговорюється індивідуально.

Рандомізоване клінічне дослідження, опубліковане в JAMA Psychiatry (Gordon et al., 2018): трансдермальний естрадіол + мікронізований прогестерон достовірно знижував імовірність появи депресивних симптомів у жінок у перименопаузі порівняно з плацебо. Це не спостереження — це РКД.

Фізична активність при менопаузі: найнедооціненіший антидепресант

Звучить банально. Але цифри не банальні.

Мета-аналіз 21 рандомізованого клінічного дослідження (International Journal of Behavioral Nutrition and Physical Activity, 2025, 2020 учасниць): фізична активність знижує депресивні симптоми у жінок у перименопаузі та постменопаузальний період із розміром ефекту SMD = −0,66. Тривога знижувалася з SMD = −0,55. Це можна порівняти з дією антидепресантів легкої та помірної інтенсивності. Працювали всі види навантажень — без явного переможця.

Чому це працює — механістично, а не магічно:

• аеробні навантаження підвищують синтез серотоніну та дофаміну;
• силові тренування покращують чутливість до інсуліну, підтримують м'язову масу, знижують кортизол;
• будь-яка активність стимулює викид BDNF — того самого нейропластичного фактора, якого не вистачає при гормональному дефіциті;
• йога та дихальні практики активують парасимпатичну нервову систему, знижують активність ГГН-осі.

Слід враховувати: різні види навантажень б'ють у різні точки, тому поєднання аеробіки та сили дає кращий результат, ніж один вид активності.

Практично — мінімальний обсяг, з якого варто почати:

• 150 хвилин помірної аеробної активності на тиждень (30 хвилин швидкої ходьби × 5 днів);
• 2 силові тренування на тиждень — особливо важливі для збереження м'язової маси в постменопаузі;
• йога або дихальні практики — мінімум 1 раз на тиждень, акцент на диханні;
• початок ефекту на настрій — через 4–8 тижнів регулярних занять.

Немає сил на спорт через апатію — це симптом, не лінь. Вихід із цього кола починається з 10–15 хвилин ходьби на день. Буквально. Через тиждень стане трохи легше додати ще п'ять хвилин.

Сон — вузлова ланка: чому все інше працює гірше без нормального сну

51% жінок у постменопаузі мають розлади сну — дані мета-аналізу 41 дослідження. Порушення сну при менопаузі та безсоння при клімаксі — не просто симптом. Це підсилювач усіх інших симптомів одразу.

Нічні припливи переривають сон → хронічне недосипання підвищує кортизол → кортизол посилює тривогу → тривога знижує серотоніновий тонус → депресія → підвищене сприйняття припливів → припливи ще сильніше заважають спати. Коло замкнулося — це і є клімактеричний синдром у його найтяжчому прояві. Розривати його потрібно з кількох точок одразу, а не чекати, що одне рішення спрацює.

Що допомагає зі сном у період менопаузи — у порядку доказової сили:

• Гормональна терапія — усуває нічні припливи, першопричину переривчастого сну. Дослідження (Південна Корея, 2024): індекс якості сну PSQI покращився з 7,8 до 6,1 за 1–3 місяці.
• КПТ для безсоння (CBT-I) — золотий стандарт; у довгостроковій перспективі ефективніша за снодійні, без ефекту залежності.
• Магнію гліцинат 300–400 мг увечері — нормалізує мелатонін, розслаблює м'язи, знижує кортизол.
• Мелатонін 0,5–3 мг за 30 хвилин до сну — при труднощах із засинанням; при нічних пробудженнях працює гірше.
• Гігієна сну: прохолодна спальня (18–19°С), повна темрява, стабільний режим підйому — навіть у вихідні; екрани — за годину до сну; не лежати без сну довше 20 хвилин.

Навіть усунення тільки нічних припливів через гормональну терапію нерідко саме по собі покращує настрій — просто тому що людина нарешті висипається.

Стосунки, лібідо та урогенітальні симптоми: невидимий фактор депресії

Про це говорять найменше — і саме тому варто сказати окремо.

Зниження естрогену викликає атрофію слизової піхви: сухість, дискомфорт і болючість при близькості. Це не «вік», не «треба терпіти» — це фізіологічно зумовлений стан, який лікується. Але поки воно не лікується, воно формує замкнене коло: біль при сексі → уникнення близькості → охолодження в парі → відчуття себе «небажаною» та «старою» → депресія → ще більше уникнення.

Саме цей місток — від урогенітальних симптомів до депресивного фону — один із найчастіших і найменш обговорюваних. Місцева гормональна терапія (вагінальний естріол у малих дозах) вирішує питання локально, з мінімальним системним всмоктуванням, і доступна багатьом жінкам, яким системна МГТ не показана.

Пряма розмова з партнером про те, що відбувається — часто сама по собі знижує дистрес. Не тому що «поговорили і полегшало», а тому що зникає відчуття ізоляції та сорому.

За даними українських досліджень у сфері громадського здоров'я, близько 70% жінок у період менопаузи відчувають психоемоційні зміни — гнів, тривогу, дратівливість, зниження самооцінки. При цьому значна їх частина пов'язана не тільки з гормональними змінами, а й із психосоціальними стрессорами: зміною ролей, відчуттям самотності, незадоволеністю стосунками.

КПТ і майндфулнес: психологічна робота з депресією при клімаксі

Мета-аналіз 30 рандомізованих досліджень (Journal of Affective Disorders, 2024, 3501 жінка): когнітивно-поведінкова терапія знижує депресію з d = −0,33 і тривогу з d = −0,22. Майндфулнес-інтервенції — тривогу з d = −0,56. Якість життя покращувалася з d = −0,78 — це великий ефект.

Як КПТ працює при клімаксі — конкретно:

• змінює інтерпретацію симптомів: «приплив = втрата контролю» → «приплив = фізіологічний процес, мине за 3–5 хвилин»;
• працює з катастрофізацією — «мені тільки гірше», «я ніколи не буду нормальною»;
• повертає поведінкову активність через малі кроки: не «займись хобі», а «витрать 10 хвилин на те, що раніше подобалось»;
• покращує когнітивне функціонування (d = −0,23 за даними мета-аналізу).

Протокол MENOS — 4–6 сесій, розроблений спеціально для жінок із симптомами клімактеричного періоду, рекомендований North American Menopause Society. Майндфулнес-зниження стресу (MBSR) — 8-тижнева програма, особливо ефективна для тривожного компонента. Обидва формати доступні онлайн.

Проста техніка анти-катастрофізації. Коли накриває думка «мені тільки гірше» або «я ніколи не стану нормальною» — поставте собі три запитання: (1) Який є факт на користь цієї думки — конкретний, не відчуття? (2) Що говорить проти? (3) Що б я сказала подрузі в такій самій ситуації? Третє запитання працює найкраще — ми до себе жорсткіші, ніж до інших, і це само по собі вже інформація.

«Я більше не та»: психосоціальний вимір

Біохімія пояснює багато, але не все. Депресія при менопаузі — це ще й криза ідентичності, яку гормональний фон тільки посилює. Діти виросли — роль матері змінюється. Зовнішність змінюється. Кар'єра досягла стелі. Батьки старіють. Усе це на тлі нейрохімії, яка робить негативні думки «липкими».

Рівень дистресу в період менопаузального переходу значною мірою визначається тим, як жінка інтерпретує те, що відбувається. Не «візьми себе в руки» — це когнітивна робота, якої можна навчитися в КПТ.

Напрямки, які реально змінюють психологічний фон у цей період:

• пошук нової соціальної ролі — не замість колишньої, а на додаток;
• хобі зі станом «потоку» — зануреність у діяльність регулює дофамін природним чином;
• соціальні зв'язки — самотність посилює клімактеричну депресію, підтримка захищає;
• відверта розмова з близькими про те, що відбувається — знижує сором та ізоляцію;
• переосмислення цінностей — що важливо саме зараз, а що було важливо для інших.

Слід враховувати: це паралельна робота, а не заміна біологічному рівню. Біохімія створює ґрунт — психологія формує сенс.

Алгоритм дій: як вийти з депресії при клімаксі крок за кроком

Нижче — послідовність кроків для лікування депресії при клімаксі, які працюють у комплексі — так лікується депресивний стан при клімаксі в доказовій медицині. Більшість запускаються паралельно, а не суворо один за одним.

1. Діагностика — перше.
   • Здати: ФСГ, естрадіол, ТТГ, 25(OH)D, феритин + ЗАК, вітамін B12, глюкоза натще.
   • Результати обстежень взяти з собою до гінеколога-ендокринолога — не інтерпретувати самостійно.
2. Заповнити дефіцити — паралельно з кроком 1.
   • Вітамін D3: 2000–4000 МО/добу з їжею.
   • Омега-3: 1–2 г EPA+DHA на добу.
   • Магнію гліцинат: 300–400 мг увечері.
   • B-комплекс — при підозрі на дефіцит B12 або B6.
3. Консультація спеціаліста.
   • Обговорити питання гормональної терапії — чи показана, яка форма, в якому режимі.
   • Не відкладати: «вікно можливостей» у перименопаузі реально існує.
   • При протипоказаннях — обговорити альтернативи (СІЗЗС, немедикаментозні методи).
4. Тіло — рух.
   • Почати з 10–15 хвилин ходьби на день — не з «150 хвилин на тиждень».
   • Додавати по 5 хвилин щотижня.
   • Через 4–6 тижнів — додати 1–2 силові тренування.
5. Сон — окреме завдання.
   • Усунути нічні припливи — це вже покращить сон.
   • Магній увечері + гігієна сну.
   • При стійкому безсонні в період менопаузи — CBT-I.
6. Психологічна робота.
   • КПТ (4–8 сесій) або майндфулнес-програма (8 тижнів).
   • Психолог або психотерапевт, знайомий із темою менопаузи.
   • При ознаках клінічної депресії — психіатр, а не тільки гінеколог.

Кожен із цих кроків підсилює інші: нормалізований сон робить фізичну активність досяжною, фізична активність підвищує сприйнятливість до КПТ, а закриті дефіцити — ефективність МГТ.

Маєте подібні симптоми?

Зверніться до лікаря онлайн — доступно з будь-якої країни світу українською чи російською мовою. Оберіть зручний час і отримайте поради без відвідування клініки.

Отримати онлайн-консультацію

Куди звернутися в Києві: консультація гінеколога при клімаксі

Якщо ви впізнали себе в цьому тексті — це вже перший крок. Другий — конкретне звернення до спеціаліста, який бачить цю картину цілісно, а не частинами.

Медичний центр «Астрамедіка» в Києві (район Виноградар) спеціалізується на веденні жінок у період менопаузального переходу та постменопаузи. Спеціаліст клініки проводить комплексну оцінку: гормональний профіль, діагностику нутритивного статусу, аналіз симптомів з урахуванням індивідуальної історії. При необхідності — підбір МГТ або альтернативних схем, контроль стану в динаміці.

Консультація гінеколога-ендокринолога в «Астрамедіці» — це не «випишемо гормони», а розмова про те, що саме відбувається у вашому конкретному випадку. Лікування депресії при клімаксі підбирається індивідуально: комусь достатньо закрити дефіцити та налагодити сон, комусь потрібна МГТ, комусь — комплексна робота з кількома спеціалістами.

Записатися можна через сайт клініки або за телефоном. Аналізи, за бажання, — там само.