Перші ознаки гаймориту у дорослих: симптоми і коли звертатись до лікаря

---

Вчора був звичайний нежить — а сьогодні болить уся половина обличчя, закладений ніс, і навіть нахилитися вперед боляче. Найімовірніше, почалося запалення гайморових пазух. Гострий синусит належить до найпоширеніших ЛОР-захворювань у дорослих, але багато хто пропускає перші ознаки гаймориту, приймаючи їх за затяжну застуду. У практиці нашої клініки такі пацієнти — радше правило, ніж виняток: місяцями терплять біль, думаючи, що «само мине».

Симптоми гаймориту у дорослих наростають, як правило, на 7–10-й день після початку ГРВІ: виділення з носа густішають, набувають жовтого або зеленуватого відтінку, з'являється тиск у щоках, притуплюється нюх. Вчасно виявлені ознаки запалення пазух суттєво спрощують подальшу тактику та знижують ризик ускладнень.

У цій статті розберемо, як розпізнати гайморит на ранньому етапі, чим гострий риносинусит відрізняється від хронічного, чому стан зубів безпосередньо впливає на пазухи, які обстеження призначає ЛОР — і коли без лікаря не обійтися. Невелике уточнення щодо термінів: гайморит — народна назва запалення верхньощелепних пазух; у медичній документації це верхньощелепний синусит або риносинусит. У тексті ми використовуємо обидва варіанти як синоніми.

Що таке гайморит і чому він розвивається

Верхньощелепний синусит — запалення слизової оболонки гайморових пазух, двох порожнин з боків від носа. У нормі вони заповнені повітрям і беруть участь у зігріванні та зволоженні повітря, що вдихається. Коли вузькі співустя між носовою порожниною і пазухами набрякають — слиз застоюється, кисень убуває, створюється середовище для розмноження бактерій. Саме це запалення приносових пазух носа і називають риносинуситом.

Переважна більшість випадків гострого запалення — вірусного походження, як ускладнення ГРВІ приблизно через тиждень після його початку. Бактеріальна форма розвивається значно рідше, і саме вона потребує антибіотиків. Інші причини, з якими стикаємося в практиці:

• алергічні реакції — хронічний набряк слизової порушує дренаж пазух
• викривлення носової перегородки — анатомічна перешкода для нормального відтоку
• захворювання зубів верхньої щелепи — про це окремо нижче
• хронічні захворювання носоглотки (поліпи, аденоїди у дітей)

Ризик синуситу вищий у курців та у людей, які працюють у запилених приміщеннях. Подразнення слизової знижує її захисні функції — і будь-яке ГРВІ може стати поштовхом.

Перші ознаки гаймориту у дорослих: як не пропустити

Початок гаймориту легко сплутати із затяжною застудою. Є кілька ознак, які допоможуть зорієнтуватися до візиту до лікаря.

Закладеність носа: не така, як при застуді

При звичайному ГРВІ ніс закладений приблизно однаково з обох боків; при синуситі закладеність носа частіше одностороння — справа або зліва. Судинозвужувальні краплі практично не допомагають або дають ефект на 20–30 хвилин. При нахилі голови вперед закладеність наростає і з'являється відчуття тиску «зсередини щоки». Закладеність тримається більше тижня — привід насторожитися.

Виділення з носа при гаймориті змінюються: від прозорих стають густими, жовтими або зеленуватими, іноді з неприємним запахом. Це ознака приєднання бактеріальної інфекції та сигнал звернутися до ЛОР-лікаря.

Біль в обличчі при гаймориті

Біль у щоці при гаймориті локалізується під оком або в ділянці вилиці — саме це «болить під оком» пацієнти описують як перший незрозумілий симптом. Наростає надвечір і слабшає вранці. Може віддавати в зуби верхньої щелепи або скроню. Простий діагностичний тест: нахиліться вперед, ніби зав'язуєте шнурок. Різко посилився біль в обличчі? Ймовірність синуситу дуже висока — слиз, що накопичився, зміщується і тисне на набряклу слизову.

Головний біль при гаймориті відрізняється від мігрені: локалізується в лобовій ділянці та «за очима», посилюється при кашлі та чханні, помітно слабшає в горизонтальному положенні. Звичайні знеболювальні знімають його на кілька годин — тому що джерело не судинний спазм, а тиск у запаленій пазусі.

Пацієнтка звернулася зі скаргою на зубний біль: «болять усі верхні зуби зліва». Зуби при огляді — здорові. Після риноскопії виявлено гостре запалення лівої гайморової пазухи, рання стадія. Завдяки швидкому зверненню обійшлися консервативним веденням без проколу. Нетиповий «зубний» біль і став першою ознакою гаймориту.

Як відрізнити гайморит від застуди

Застуда сама минає за 7–10 днів, симптоми спадають рівномірно. Якщо нежить не проходить більше двох тижнів і додався біль в обличчі — це вже привід діяти. Порівняльна таблиця допоможе зорієнтуватися до візиту до лікаря.

Якщо картина відповідає першим двом стовпцям — запис до отоларинголога не варто відкладати. Чим раніше поставлений діагноз, тим менший ризик переходу в хронічну форму.

Інші симптоми запалення пазух, які часто ігнорують

Біль і закладеність — очевидні маркери. Але є й менш помітні прояви синуситу, на які пацієнти нерідко не звертають уваги тижнями.

Порушення нюху розвивається у значної частини пацієнтів з гайморитом: запахи притуплюються або зникають, їжа здається прісною. Це наслідок набряку слизової в ділянці нюхових рецепторів — у верхній частині носової порожнини. У більшості випадків нюх відновлюється після одужання; при затяжному хронічному процесі — не завжди.

Температура при гаймориті залежить від форми. При вірусному синуситі вона, як правило, помірна — 37,5–38°C або зовсім нормальна. При бактеріальній формі може підніматися до 38–39°C і супроводжуватися вираженою слабкістю. Хронічне запалення нерідко перебігає без температури взагалі або з тривалим субфебрилітетом — 37,2–37,4°C. Це й збиває з пантелику: немає температури — значить, «нічого серйозного».

Буває і зворотна ситуація: гайморит без вираженого нежиті. При набряку слизової оболонки дренаж пазух може бути порушений, а виділень при цьому майже немає — слиз не виходить назовні, а накопичується всередині. Біль в обличчі і закладеність в цьому разі є, а «нежить» пацієнт не помічає. Саме тому орієнтуватися лише на виділення з носа — недостатньо.

Нічний кашель виникає через стікання слизу по задній стінці глотки. Неприємний запах з рота, відчуття закладеності у вусі на боці ураження, набряк нижньої повіки — все це прояви риносинуситу, які часто списують на втому або сухе повітря. При бактеріальній формі з гнійним відокремлюваним — характерний різкий запах з носа, який сам пацієнт часом помічає раніше за біль.

Гайморит без нежиті — не рідкість: якщо соустя між пазухою і носом набрякло і заблоковано, слиз не виходить назовні. Пацієнт відчуває тиск в обличчі і закладеність, але виділень може не бути зовсім. Тактику в цьому випадку визначає лікар після огляду, а не характер виділень.

Гострий і хронічний гайморит: симптоми і принципова різниця

Гострий синусит починається раптово — часто на тлі або одразу після ГРВІ — і триває до 4 тижнів. При правильній тактиці минає повністю. Хронічний синусит діагностується, якщо симптоми зберігаються понад 12 тижнів. Це вже інший стан — з іншими механізмами та іншим підходом.

При хронічному гаймориті клінічна картина змазана. Тупий періодичний біль у щоці, постійна закладеність, стійке зниження нюху, хронічна втомлюваність. Загострення трапляються 3–4 рази на рік — після ГРВІ, переохолодження, при алергії або загостренні хвороб зубів. Саме нелікований гострий синусит є однією з головних причин хронізації процесу — запалення «закріплюється» в слизовій і формує постійне вогнище.

Як полегшити перебіг хронічного синуситу

Усе сказане нижче — для розуміння хвороби, не для самолікування. Схему визначає ЛОР-лікар.

Іригаційна терапія — промивання носа ізотонічним сольовим розчином 2–3 рази на день — визнана методом із доведеною ефективністю при хронічному синуситі. Розріджує слиз, полегшує дренаж пазух. Назальні кортикостероїди за призначенням лікаря знижують хронічне запалення і зменшують частоту загострень. Парові інгаляції EPOS 2020 відносить до допоміжних заходів — з обмеженою доказовою базою.

Важливіше за медикаменти — усунення тригерів. Сухе повітря, тютюновий дим, нелікована алергія, карієс верхніх зубів здатні підтримувати хронічний процес незалежно від будь-якого призначення. Питання про хірургічне втручання вирішується індивідуально після КТ і огляду спеціаліста — не як перший крок, а як варіант при неефективності консервативного підходу.

Зубний гайморит: коли джерело проблеми у стоматолога

Близько 10–15% випадків синуситу мають зубну природу — і це один із найчастіше пропущених діагнозів. Причина в анатомії: корені верхніх корінних зубів — премолярів і молярів — розташовані в безпосередній близькості від дна гайморової пазухи, іноді їх розділяє тільки слизова оболонка.

Одонтогенний синусит розвивається, коли інфекція від кореня зуба проникає в пазуху. Типові ситуації: неякісне пломбування каналів, видалення зуба з ускладненням, встановлення імпланта, кіста кореня або запущений періодонтит. Зубний гайморит — завжди односторонній. Ознаки, які можуть вказувати на зубну природу запалення:

• закладеність і біль строго з одного боку, без переходу
• різкий неприємний запах виділень з носа (не характерний для звичайного ГРВІ)
• зв'язок із нещодавнім втручанням на верхніх зубах
• біль при надкушуванні на зуб з боку ураження
• карієс або запалення ясен на тому самому боці

Стандартна антибіотикотерапія при зубній формі дає лише тимчасовий ефект — джерело інфекції залишається. Такий пацієнт потребує спільного ведення ЛОРа та стоматолога. КТ приносових пазух у поєднанні з панорамним рентгеном зубів — стандарт діагностики при підозрі на одонтогенний гайморит.

Алергія чи гайморит: як розібратися

Постійний нежить, закладеність, зниження нюху — ці симптоми не завжди означають запалення пазух. Алергічний риніт дає схожу картину, але потребує зовсім іншого підходу.

Алергічний синусит розвивається на тлі хронічного алергічного запалення слизової: набряк порушує дренаж пазух і створює умови для вторинного запалення. Відрізнити алергічну природу допомагають кілька ознак: виділення водянисті та прозорі без запаху; симптоми наростають у сезон цвітіння або при контакті з пилом, тваринами, пліснявою; біль в обличчі мінімальний або відсутній; нерідко супроводжується свербежем у носі та сльозотечею.

Для точної діагностики ЛОР може направити на тест на алергени. Сучасний молекулярний тест ALEX2 визначає чутливість до більш ніж 300 алергенних компонентів за один аналіз крові. Нелікована алергія стає хронічним тлом для рецидивуючого риносинуситу — і жодні промивання самі по собі його не зупинять.

Які обстеження призначає ЛОР при гаймориті

Діагностика гаймориту будується на скаргах, даних огляду та інструментальних дослідженнях. Точність лише клінічного огляду — близько 60–65%, тому лікар, як правило, доповнює його об'єктивними методами.

На прийомі ЛОР-лікар проводить риноскопію (огляд носових ходів), пальпацію ділянки пазух і за потреби — ендоскопію носоглотки. Ендоскопія дозволяє побачити запалену слизову, гнійне відокремлюване в середньому носовому ході та анатомічні особливості, недоступні при звичайному огляді. За результатами первинного огляду лікар вирішує, чи потрібні додаткові дослідження і які саме.

КТ приносових пазух носа — золотий стандарт. Показує об'єм запалення, виявляє поліпи, кісти, викривлення перегородки та зубні причини. Займає 3–5 хвилин і дає незрівнянно більше інформації, ніж рентгенівський знімок. За даними Mayo Clinic, КТ пазух показана при хронічному або рецидивуючому синуситі, при підозрі на ускладнення та при плануванні хірургічного втручання; при типовому гострому процесі без тривожних симптомів діагноз ставиться клінічно. УЗД пазух використовується як допоміжний метод з обмеженою точністю — переважно у вагітних і дітей, коли променеве навантаження небажане.

Бактеріологічний посів призначається при хронічній формі або неефективності первинної терапії: виявляє конкретного збудника та його чутливість до антибіотиків, що робить призначення точковим. Загальний аналіз крові та С-реактивний білок допомагають оцінити інтенсивність запального процесу.

Рентген пазух і КТ — не одне й те саме. Рентген може підтвердити факт запалення, але не покаже його межі, поліпи або зубне вогнище. Якщо лікар після огляду призначає КТ — це не перестраховка, а спосіб побачити повну картину перед тим, як визначати тактику.

Гайморит у дітей, літніх людей та при вагітності

У дітей до 7–8 років гайморові пазухи ще невеликі, однак клінічно значущий синусит може розвинутися вже з 3–4 років. У дитини переважають загальні симптоми — висока температура, млявість, вередливість; локальний біль у щоці виражений слабко або дитина просто не може його точно описати. Нерідкий зв'язок з аденоїдами. Через анатомічні особливості дитячого черепа ускладнення при синуситі розвиваються швидше, ніж у дорослих — за найменшої підозри потрібно якомога швидше звернутися до дитячого ЛОР-лікаря.

У людей старше 65 років ознаки нерідко стерті: температури може не бути, біль виражений слабко. Основні скарги — постійна закладеність і зниження нюху. Гайморит при вагітності трапляється частіше, ніж прийнято думати: гормональні зміни викликають фізіологічний набряк слизової носа, який порушує дренаж пазух. У цьому випадку самолікування неприпустиме — перелік допустимих препаратів суттєво обмежений, консультація фахівця обов'язкова.

Ускладнення гаймориту: коли лік іде на години

Більшість випадків синуситу минають без наслідків при своєчасному зверненні. Неліковане запалення пазух може призвести до орбітальних і внутрішньочерепних ускладнень — вони розвиваються рідко, у 0,1–0,5% випадків гострого синуситу, але потребують екстреної госпіталізації. За даними Medscape, своєчасне звернення критично важливе для прогнозу.

Негайно викликайте швидку при появі будь-якої з наступних ознак:

• температура вище 39,5°C, що не знижується жарознижувальними
• сильний набряк щоки, повіки або чола
• двоїння в очах або різке погіршення зору
• сильний головний біль з блюванням і сплутаністю свідомості
• ригідність потиличних м'язів, судоми або втрата свідомості

Без екстреного виклику, але того ж дня зверніться до лікаря при погіршенні стану через 48–72 години, температурі вище 38,5°C понад добу, гнійних виділеннях з носа або наростаючому набряку обличчя. Перехід у хронічну форму — найчастіше ускладнення при затягнутому самолікуванні: гострий синусит формує хронічне вогнище, яке роками знижує якість життя.

Що робити при перших ознаках гаймориту вдома

Промивання носа при гаймориті — найпростіший і доведено ефективний захід на початковому етапі. Сольовий розчин розріджує слиз, зменшує набряк і полегшує дренаж пазух. Оптимальний варіант — готові аптечні ізотонічні спреї на основі морської води: їхня концентрація та стерильність гарантовані. Самостійно приготований розчин (половина чайної ложки нейодованої солі на склянку кип'яченої води) — допустима альтернатива, але при неточній концентрації може подразнювати слизову. Промивайте ніс 2–3 рази на день; техніка: нахиліть голову набік на 45°, спрямуйте розчин у верхню ніздрю — він має витекти через нижню. Після процедури не сякайтеся 1–2 хвилини.

Судинозвужувальні краплі — суворо не більше 3 днів поспіль: при тривалому застосуванні викликають медикаментозний риніт. Рясне тепле питво та зволожувач повітря (40–60% вологості) доповнюють базові заходи. Категорично не можна:

• гріти ділянку пазух — при бактеріальному процесі це посилює запалення
• самостійно призначати антибіотики — без аналізу це призначення «наосліп»
• використовувати судинозвужувальні краплі довше 3 днів
• ігнорувати погіршення стану через 48–72 години

Перераховані заходи полегшують стан, але не замінюють огляд лікаря. Якщо симптоми не зменшуються за 48–72 години або посилюються — це сигнал звернутися до отоларинголога. Детально про те, як проходить діагностика та яку тактику обирає лікар залежно від форми, — на сторінці лікування гаймориту у дорослих.

Профілактика синуситу

Запобігти запаленню пазух простіше, ніж розбиратися з наслідками. Правильне та своєчасне ведення ГРВІ, санація вогнищ хронічної інфекції — карієс, тонзиліт — підтримання вологості повітря на рівні 40–60%, відмова від куріння та регулярні промивання носа в сезон респіраторних вірусів суттєво знижують ризик синуситу. Консультація ЛОР-лікаря допоможе виявити індивідуальні фактори ризику — викривлення перегородки, гіпертрофію слизової — і усунути їх до того, як вони створять проблеми.

Коли зверніться до ЛОРа і що відбувається далі

Клініка Астрамедіка (Київ, Виноградар) веде прийом дорослих і дітей із гострим і хронічним гайморитом, запис у день звернення. Про діагностику, вибір тактики і терміни одужання — на сторінці лікування гаймориту у дорослих.

Маєте подібні симптоми?

Зверніться до лікаря онлайн — доступно з будь-якої країни світу українською чи російською мовою. Оберіть зручний час і отримайте поради без відвідування клініки.

Отримати онлайн-консультацію

Висновок

Перші ознаки гаймориту — одностороння закладеність, біль у щоці при нахилі, густі забарвлені виділення — не варто ігнорувати. Своєчасне виявлення симптомів запалення пазух у дорослих і дітей дозволяє розпочати діагностику на ранній стадії та запобігти переходу в хронічну форму. Гострий синусит при правильній тактиці минає повністю за 2–4 тижні. Хронічний — керований при системному підході та спостереженні у фахівця.