Алергія
Алергія – це реакція організму на чужорідні білки, так звані антигени. Вони можуть міститися у траві, шерсті тварин, їжі, пилку рослин, хімічних речовинах. Запустити алергічні процеси в організмі може все, що завгодно. За останніми даними науковців, на алергію страждають 2/3 людей планети.
Алергічна реакція у кожної людини проявляється по-своєму. Це може бути свербіж, сльозоточивість, нежить, червоні висипання на шкірі тощо. Досить часто, ці симптоми намагаються прибрати антигістамінними препаратами. Однак, вони здатні лише позбавити симптомів алергії, а не ліквідувати її причину. Причину виникнення алергічної реакції можна з’ясувати лише за допомогою алергопроб.
Що таке алергопроби та їх види
Діагностувати алергію можна у будь-який час. Зазвичай лікар збирає скарги та анамнез, а потім призначає аналізи. Результати лабораторних аналізів не обов’язково покажуть наявність хвороби, але у пацієнта можливо виявляться специфічні імоноглобуліни, які згодом переростуть в алергію.
Найвідомішим методом медичної діагностики на алергію є алергопроби. Вони допомагають виявити індивідуальну реакцію організму на хімічні елементи та їх сполуки. Популярність алергопроб пояснюється тим, що вони практично безболісні та охоплюють широкий спектр алергенів. У діагностиці розрізняють декілька видів алергопроб:
- загальний аналіз крові;
- аналіз на імуноглобулін;
- шкірні проби.
Зробити аналіз на алергопроби пропонують у багатьох приватних клініках. Медичний центр Астрамедика в Києві проводить тестування на алергени з використанням сучасного лабораторного обладнання. Нашим клієнтам гарантовані висока точність та достовірність результатів.
Загальний аналіз крові
Загальний аналіз крові проводиться у випадку діагностики будь-якого захворювання. Його можна призначати усім пацієнтам без обмежень. У разі обстеження на алергію, загальний аналіз крові дає уявлення про клітинний склад біологічної рідини. Для того, щоб визначити ступінь сенсибілізації, слід провести розгорнуте дослідження з визначенням лейкоцитарної формули.
Аналіз здійснюють на основі крові з вени. На алергічну природу захворювання, як правило, вказують наступні зміни:
- помірне підвищення загальної кількості лейкоцитів;
- незначне збільшення швидкості осідання еритроцитів;
- підвищене виробництво еозинофілів.
Вміст у сироватці крові еритроцитів, тромбоцитів, гемоглобіну при цьому залишається нормальним.
Алергопроби на рівень імуноглобулінів
Визначення в крові специфічних антитіл G та Е – це достовірний спосіб діагностики сенсибілізації (підвищення чутливості організму) до певного антигену. Алергопроби дають можливість встановити конкретний антиген в генезі імунопатологічної реакції.
Дослідження крові на на імоноглобуліни Е
Загальний іноглобулін Е показує наявність алергічної реакції, але що саме є алергеном за допомогою такого тесту визначити неможливо. Підвищений рівень IgE в крові пацієнта говорить про те, що протягом найближчих 18 місяців у людини збільшується ризик розвитку алергічних захворювань. У порівнянні з людьми, що мають нормальну концентрацію загального імоноглобуліну Е, цей ризик вище в 10 разів.
Дослідження крові на імоноглобуліни G і Е (IgG, IgE)
Антитіла класу IgG та IgE є головними показниками реакції на алергени. Від їх рівня залежить характер перебігу захворювання. Так реакції негайного типу протікають за безпосередньої участі підвищеного значення імоноглобуліну Е.
У випадку підвищеного імоноглобуліну G проходять уповільнені реакції, що виникають через кілька годин або днів після взаємодії з алергеном. У загальній кількості всіх імуноглобулінів переважає IgG, який має найтриваліший період піврозпаду. Він триває 21 день, що дозволяє визначити, як реагує організм на алерген навіть через кілька тижнів після контакту з ним.
В ході такого аналізу перевіряються різні панелі. Їх існує дуже багато, кожна має конкретну задачу і об’єднує алергени за способом проникнення в організм. Наприклад, грибкова панель – це поширені цвільові грибки, панель Mix – на алкоголь. Також визначається чутливість харчові продукти, до тварин і птахів, комах, побутових алергенів, лікарських речовин, трав, пилку і т.д.
Для визначення IgG та IgE потрібна сироватка крові, тому під час аналізу у пацієнтів забирається кров з вени. За допомогою даного типу обстеження вдається визначити переважну частину алергій.
Шкірні проби на алергени
Шкірні проби на алергени передбачають прямий контакт з алергеном. На організм впливають речовиною, що містить негативний реагент і таким чином провокують негативну реакцію.
Шкірні алергопроби поділяються на декілька методів:
ПРІК-тести – це діагностична методика на визначення алергену в лабораторних умовах. Тестування проводиться з використанням розчинів різних алергенів. Пацієнту роблять прокол на шкірі (типовою зоною виступає передпліччя або спина) і наносять невелику краплю алергену. Через приблизно 20 хвилин можна спостерігати чи з’явилася реакція на конкретний алерген у вигляді гіперемії та папули певного розміру. За одну процедуру вдається відслідкувати реакцію на 10-16 алергенів.
Для зручності існують спеціальні панелі алергопроб:
- для визначення алергії на пилок рослин;
- для визначення алергії на побутові провокатори (пил, кліщі, тканини);
- для діагностики алергії на харчові продукти: м’ясна панель, овочева, молочна, горіхова;
- змішана – відбувається діагностика на різні алергени: побутові, харчові, пилкові;
- пір’яні алергени;
- для визначення алергії на гризунів в т.ч. морських свинок, хом’яка, домашніх щурів;
- діагностування алергії на бур’яни: амброзію, полин та ін. бур’яни;
- кліщова панель.
Внутрішньошкірний тест – це ще один метод нашкірного тестування на алергію. Під час його проведення алерген вводять в глибокі шари дерми. В результаті такої маніпуляції, розчин, що містить негативний реагент, доставляється до проблемної ділянки організму швидше, а результат виявляється більш точним.
Метод втирання реалізується без порушення цілісності шкірних покривів. Алергенний розчин в шкіру пацієнта втирають. Одночасно із втиранням алергену на іншій ділянці тіла наносять та розтирають звичайний фізрозчин. Це дозволяє відрізнити алергічну реакцію від симптомів, що виникають у разі інтенсивного тертя (печіння, почервоніння тощо).
Аплікаційні проби (патч тест) – передбачають кріплення оброблених антигенами пластирів на шкіру спини. Таке тестування вважається найменш агресивним методом обстеження. З пластирем людині потрібно ходити протягом 48 годин. Таким чином перевіряється реакція шкіри на алерген, наприклад, контактний дерматит.
Полоскальний тест – призначається для діагностування харчової або лікарської непереносимості. Під час процедури провокують контактування антигену зі слизовою оболонкою рота після чого оцінюють кількість лейкоцитів. Чутливість до речовини призводить до гальмування еміграції нейтрофілів і свідчить про наявність алергії.
Інші способи алергопроб
Деякі медичні центри пропонують клієнтам інші способи виявлення алергії. Результативними вважається радіоаллергосорбентний тест (РАСТ).
У випадку проведення РАСТ-тесту рівень IgE визначається після введення конкретних тригерів, тобто передбачуваних алергенів. Обстеження можна робити не скасовуючи антигістамінних препаратів. РАСТ-тест також використовують для визначення алергічних реакцій у найменших пацієнтів.
Також для проведення алергопроб використовують радіоімуносорбентний паперовий індикатор (RIST). Він допомагає з’ясувати рівень антитіл IgE та IgG. Метод інформативний у разі діагностування аллергорініту, астми, бронхіту та синусіту.
Провокаційні тести – це оральні або назальні провокаційні алергічні тести. Їх проводять у випадках підозри алергії на продукти харчування чи лікарські препарати. Під час проведення процедури алерген, на який є підозра, з’їдається або вдихається малими дозами. Це робиться до тих пір, поки не проявиться позитивна відповідь організму на антиген.
Переваги аналізу крові на алергени перед шкірними пробами
Аналіз крові та шкірні проби на алергени – це найпоширеніші методи встановлення захворювання на алергію та з’ясування його причин. Тим не менш, чимало пацієнтів віддають перевагу усе ж таки саме аналізу крові. Особливо, якщо це стосується дітей. Так відбувається за декількох причин:.jpg)
- безпека – аналіз крові не може викликати ускладнень чи загострення хвороби, т.я. відсутній прямий контакт з подразником;
- аналіз крові можна застосовувати навіть новонародженим (4-6 місяців), тоді як алергологічні тести показані лише з 3-5 років;
- відсутність протипоказань до аналізу;
- можливість визначити чутливість до будь-якої кількості алергенів за один раз, а у нашкірних пробах 10-16;
- аналіз на кров можна проводити в будь-який період, у т.ч. під час загострення хвороби;
- під час проведення аналізу на кров прийом антигістамінних препаратів можливий, при тому, що у випадку нашкірних проб їх рекомендують виключити.
Підготовка до алергопроб
Алергопроби мають призначатися лише спеціалістом. Як правило, це лікар-алерголог. Щоб отримати достовірний результат, слід правильно підготуватися до тестування:
- за два тижні до аналізу рекомендується скасувати прийом антигістамінних препаратів;
- за декілька днів до процедури не слід вживати алкоголь, жирну та смажену їжу;
- напередодні візиту до лабораторії треба виміряти температуру тіла та переконатися в тому, що людина здорова;
- якщо на аналіз відбирається кров, здавати її потрібно натщесерце.
Протипоказаннями до проведення алергопроб є вагітність, ГРВІ, ангіна, схильність до судом.