Інфільтраційна анестезія
Інфільтраційна анестезія в Києві
Використання інфільтраційної анестезії дозволяє блокувати не тільки дрібні нервові закінчення, а й рецептори. Для правильного введення анестетика відбувається поступове просочування голкою та шприцом шарів обраної ділянки. На початковому етапі медики формують інтрадермальний пухирець, поверхня якого стає схожа на лимонну шкірку. Ця маніпуляція проводиться тонкою голкою і в подальшому дозволить вводити інші засоби більш довгими та товстими голками. Для проведення маніпуляцій на етапі введення анестезії формується також ромб Гакенбруха та «блокада поля». З їх допомогою обмежується операційна ділянка на шкірному покриві.
Інфільтраційна місцева анестезія: показання
До використання анестезії такого типу можуть бути наступні покази:
- Лікувальні - будь-який сильний біль (наприклад, тривалий біль у м’язах).
- Хірургічні – використовуються лише в деяких випадках - не для всіх ситуації інфільтраційної анестезії буде достатньо. Не всі лікарі погоджуються її використовувати.
Переваги застосування
Серед основних плюсів варто виділити фактори:
- В порівняні з іншими видами знеболювання такий спосіб характеризується простотою використання.
- Не має особливих вимог до використання додаткових медикаментів та обладнання.
- Відноситься до умовно безпечних видів знеболювання.
- Під час її використання пацієнт перебуває в свідомості, можна ретельніше контролювати його стан, підтримувати мовний контакт.
- Може використовуватись не тільки в стаціонарних, а й амбулаторних умовах.
Недоліки методики
Як і кожна медична процедура інфільтраційна анестезія має і недоліки застосування.
- На відміну від використання регіонального знеболення після використання інфільтраційної не має міорелаксації, яка б допомогла при репозиції кісток.
- Порівнюючи особливості інтраневральних блокад та спінальної анестезії, інфільтраційна на початковому етапі дає повільну пригніченість больової чутливості.
- В області інфільтрації можуть бути порушені анатомічні співвідношення.
- Великий ризик інтоксикації анестетиком місцевої дії, якщо концентрація буде перевищена.
- Знеболення діє на обмежену ділянку тіла.
Перш, ніж застосувати методику, варто врахувати всі її протипоказання. Так, на засіб може виникати алергічна реакція. В залежності від реакції пацієнта на процедуру, яка буде проводитись, можливий приступ агресії, що заважатиме якісному проведенню маніпуляції.
Не рекомендують застосовувати при надмірному психомоторному збудженні. Умовним протипоказанням є дитячий вік до 10 років. Заборонено застосовувати, якщо пацієнт страждає на різні патології дихальної системи. Слід врахувати, що препарат може розподілитися нерівномірно, якщо на ділянці є рубці. Не застосовують анестетик в місцях, де є прояви гнійних чи запальних процесів, пацієнтам зі злоякісними новоутвореннями. Від запропонованого методу анестезії може відмовитись і сам пацієнт.
Можливі ускладнення
Анестезію місцевого типу більшість лікарів відносить до безпечного методу знеболення. Але навіть вона в деяких випадках може давати ускладнення. Часто непритомність, підвищена тривожність у пацієнта може спостерігатись ще до введення засобу. Головна причина такого стану – страх перед процедурою та можливими негативними наслідками.
Лікарем страх, як причина реакції на використання анестезії може використовуватись тільки після того, як він виключить основні можливі реакції (токсичні або алергічні). В разі прояву симптому страху пацієнта потрібно заспокоїти, вкласти на поверхню, по можливості підвести ноги.
Токсична або алергічна реакція зазвичай проявляються через кілька хвилин після введення препарату. Причини погіршення стану: перед введенням не перевірена реакція організму на препарат, неправильно підібране дозування або ж обрано не те місце для ін’єкції. У більшості досвідчених лікарів в їх практиці були подібні випадки, хоча для статистики далеко не всі хочуть ділитися такою інформацією. Важливо своєчасно відрізнити ознаки інтоксикації і алергічні прояви.
Алергічна реакція
Прояви реакцій такого типу можуть бути різними в залежності від попередніх дій лікаря та стану пацієнта. Не складним випадком вважається поява звичайного висипання на тілі. Лікар має швидко реагувати, якщо у пацієнта розвинувся набряк Квінке чи введення препарату спровокувало анафілактичний шок. Найпершою тривожною ознакою буде поява бронхоспазму.
Медицина минулих часів вимагала проведення шкірних проб, якщо у пацієнта раніше були реакції на медпрепарати чи є підозра на наявність алергії перед проведенням процедури. На сьогодні такий засіб перевірки є не інформативним і навіть вважається небезпечним. Перше, що повинен зробити лікар перед веденням інфільтраційної місцевої анестезії – зібрати детальний анамнез людини, яка до нього звернулась. Практично кожному дорослому хоча б раз в житті вводили місцеву анестезію чи антибіотики на новокаїні.
Інтоксикація
Інфільтраційний місцевий анестетик використовують в основному для проведення не тривалих маніпуляцій, які вимагають введення малої кількості препарату. Якщо процедура виконана правильно - ризик настання інтоксикації мінімальний. Лікарі повинні володіти всією інформацією про прояви інтоксикації, її лікування та профілактичні заходи.
Якщо при інфільтраційній місцевій анестезії все ж таки проявилась інтоксикація, варто переглянути концентрацію та кількість введеного засобу. Помилка в основному в перевищенні максимально допустимого дозування.
Використання анестетиків
Анестезувальні препарати – лікарські засоби, які блокують проходження імпульсів по нервах та значно зменшують збудливість чутливих нервів. Всі препарати цього сегменту поділяють на дві групи. Перша включає складні ефіри, друга – заміщені аміди ацетаніліду. Часто виділяють і третю групу анестезувальних препаратів, до складу яких входять комбіновані препарати з двох попередніх груп.
При інфільтраційній анестезії можуть використовуватись такі препарати, як: прокаїн, артикаїн, бензофурокаїн, лідокаїн, тримекаїн, бупівакаїн. Найпершим анестезувальним препаратом в практиці медиків був кокаїн. Анестезувальні якості засобу можливі завдяки наявності елементів бензоїльної групи, екгоніну та азотвмісного компоненту. Анестетики місцевої дії мають у своєму складі гідрофільні та ліпофільні елементи, які об’єднані ефірними зв’язками.
Варто врахувати, що використання анестетиків у завищених дозах може мати летальні наслідки. Крім того, вплив деяких засобів на м’язові волокна та судини буде неоднозначним.
Фармакобезпека
Щоб процес введення анестезії пройшов успішно, як і сама хірургічна маніпуляція, варто враховувати всі особливості правильного застосування фармацевтичної продукції. Для цього варто враховувати нюанси.
- Проба на чутливість до препарату повинна бути обов’язково проведена, якщо не має анамнезу або ж його недостатньо.
- Дія місцевого анестетика буде менш помітною, якщо у м’язових тканинах є запальні процеси.
- Враховувати, що бупівакаїн не може бути введений одночасно з застосуванням окситоцину – поєднання провокує значний ризик виникнення інсульту.
- Не рекомендовано застосовувати розчин новокаїну з концентрацією більше 5% - ризик прояву некрозу в місці проведення маніпуляції.
- Новокаїн також не поєднується з препаратами сульфаніламідного типу.
- Обережно з передозуванням лідокаїном – спричиняє ряд неприємних та небезпечних для здоров’я проявів (наприклад, брадикардію, анафалаксію).
В разі настання токсичної реакції на застосування анестетика місцевої дії використовуються методи невідкладної допомоги з врахуванням стану пацієнта, його анамнезу. Найчастіше на першому етапі надання невідкладної допомоги здійснюється введення ліпідних емульсій. В залежності від тяжкості ситуації можуть вводитись транквілізатори, міорелаксанти, барбітурати.
Лікарі які проводять інфільтраційну анестезію, Київ:
