Що таке паратонзилярний абсцес і чому він виникає

Розтин паратонзилярного абсцесу

Абсцес формується, коли запалення при ангіні виходить за межі мигдалика та інфекція проникає в навколишню пухку клітковину. Там накопичується гній, мигдалик зміщується до середньої лінії, м'яке піднебіння набрякає. Ковтання різко утруднюється, голос набуває характерного «приглушеного» тембру — у клінічній практиці це описують як симптом «гарячої картоплі».

Найчастіше абсцес виникає як ускладнення недолікованої ангіни — коли курс антибіотиків переривають раніше терміну. Паратонзилярний абсцес після ангіни нерідко розвивається у людей з хронічним тонзилітом: змінена рубцева тканина мигдалика гірше обмежує поширення інфекції. У нашій практиці такі пацієнти звертаються на 3–5-й день хвороби, коли симптоми різко посилюються на тлі уявного покращення.

Флегмона горла — принципово інший стан: розлите запалення без чітких меж, яке поширюється значно швидше. При появі вираженого набряку шиї або утрудненому диханні потрібно звертатися негайно.

Коли телефонувати лікарю сьогодні: біль такий, що важко проковтнути слину; рот відкривається менш ніж на два пальці; температура вище 39°C тримається на тлі розпочатих антибіотиків; з'явився набряк шиї. При збігу хоча б двох ознак — не чекайте наступного дня.

Симптоми абсцесу мигдалика: чим він відрізняється від ангіни

На прийомі пацієнти часто кажуть, що спочатку думали — «просто ангіна». Різниця стає очевидною, коли біль перестає реагувати на знеболювальні, а саме горло болить вже не з двох боків, а з одного — і саме там відчувається «розпирання».

Лікар при огляді оцінює кілька ключових ознак: асиметрію м'якого піднебіння, зміщення мигдалика, вираженість тризму — обмеження відкривання рота. Тризм у поєднанні з одностороннім болем і високою температурою — типова картина паратонзилярного абсцесу. Додатково можуть бути збільшені лімфовузли на шиї, а інтоксикація виражена сильніше, ніж при звичайній ангіні.

Як проводиться розтин абсцесу горла

Процедура триває близько 20–30 хвилин і проходить під місцевою анестезією — загальний наркоз не потрібен. Алгоритм стандартний:

  • Огляд ротоглотки, оцінка локалізації гнійника — від цього залежить точка розрізу.
  • За необхідності — діагностична пункція для підтвердження наявності гною.
  • Аплікаційна та інфільтраційна анестезія; пацієнт не відчуває болю, можливий легкий дискомфорт.
  • Розріз у точці найбільшого випинання, евакуація вмісту.
  • Промивання порожнини антисептичним розчином.

Біль стихає протягом кількох годин після дренування. Пацієнт повертається додому зі схемою антибактеріальної терапії та рекомендаціями. Госпіталізація при неускладненому абсцесі не потрібна — це відповідає чинним клінічним протоколам, зокрема Настанові МОЗ України 00009 «Дренування паратонзилярного абсцесу».

Можливі ускладнення при пізньому зверненні

Підготовка до розтину паратонзилярного абсцесу

При своєчасному лікуванні паратонзилярний абсцес минає без наслідків — це найпоширеніший сценарій. Ускладнення виникають значно рідше і, як правило, коли пацієнт кілька днів відкладає візит до лікаря або лікується самостійно.

Нелікований гнійник може поширитися в сусідні клітинні простори шиї — тоді знадобиться стаціонарне лікування. У рідкісних випадках процес опускається в грудну порожнину. Саме тому тактика лікаря при підтвердженому абсцесі завжди активна: дренування, а не вичікування. Консервативне лікування без розтину виправдане лише на стадії інфільтрату — до формування гною.

Ускладнення паратонзилярного абсцесу — керований ризик. Чим раніше пацієнт звертається, тим простіше і швидше проходить лікування.

Чи можна вилікувати паратонзилярний абсцес без розтину? На стадії інфільтрату — іноді так, при невеликому вогнищі та вчасно розпочатій антибіотикотерапії. Якщо гнійник вже сформувався — ні. Спроба «розсмоктати» його антибіотиками затягує одужання та підвищує ризик поширення. Рішення приймає лікар після огляду.

Відновлення після розтину паратонзилярного абсцесу

Більшість пацієнтів відзначають значне полегшення вже в першу добу — біль при ковтанні зменшується, відкривання рота відновлюється. Це закономірно: тиск гною зникає одразу після дренування. Повне одужання зазвичай триває 7–10 днів.

Після процедури важливо пройти курс антибіотиків до кінця — навіть якщо самопочуття покращиться раніше. У першу добу варто виключити гарячу їжу, дотримуватися м'якої дієти. Контрольний огляд — через 2–3 дні, щоб переконатися в повному дренуванні. У пацієнтів з хронічним тонзилітом після одужання варто обговорити з ЛОРом питання про планове видалення мигдаликів — це знижує ризик рецидиву паратонзилярного абсцесу.

Розтин паратонзилярного абсцесу в клініці Астрамедіка, Київ

Гострий біль у горлі, тризм, температура — з цим приймають у день звернення. Клініка Астрамедіка на Виноградарі працює для мешканців Оболонського, Подільського та Шевченківського районів Києва. ЛОР-лікар огляне, за необхідності одразу виконає розтин абсцесу горла — амбулаторно, без госпіталізації. Запис онлайн або за телефоном, прийом з понеділка по суботу.