Гепатит: види, симптоми, діагностика, лікування
test
Вірусний гепатит – це запальне захворювання печінки. Як правило, причиною гепатиту стають віруси. Також до захворювання можуть призвести алкогольна чи лікарська інтоксикація, недотримання правил здорового харчування, каменеутворення в жовчовивідній системі.
Класифікація гепатитів
Гепатити класифікують відповідно до їхніх ознак:
- за етіологією: вірусні, алкогольні, токсичні, стеатогепатити, холестатичні та специфічні;
- за перебігом: гострої та хронічної форми;
- за клінічною симптоматикою: жовтянична форма, безжовтянична, субклінічна.
Що стосується безпосередньо запального процесу, то під час гепатиту розрізняють два варіанти його розвитку. Це – безпосереднє ураження клітин печінки вірусами або токсичними речовинами та поразка внаслідок аутоагресії, тобто вироблення антитіл до власних гепатоцитам.
Вірусний гепатит та його типи
Серед усіх типів гепатиту найчастіше люди хворіють на вірусні. Наразі відомо про п’ять основних типів. Це гепатити типу А, В, С, D та Е.
Гепатит А
Даний тип гепатиту люди здебільшого знають, як хворобу Боткіна чи жовтуху. Це гостра інфекційна хвороба, під час якої ураження зазнає печінка. Вірус потрапляє в організм з їжею або водою. Підчепити гепатит А можна через немиті руки, неякісно оброблену їжу, спільний посуд чи шляхом контакту із хворим.
У групу ризику гепатиту А потрапляють діти та дорослі, у яких немає щеплення. Що стосується симптомів, то у більшості випадків захворювання має практично безсимптомний перебіг. Особливо, якщо це діти чи молоді люди. Між інфікуванням та появою симптомів може пройти від 2 до 6 тижнів. Зазвичай симптоми зберігаються від 1 до 4 тижнів. Вони можуть бути наступними:
- гарячка;
- слабкість;
- жовтяниця;
- зниження апетиту;
- блювання;
- біль у животі;
- гостра печінкова недостатність.
При гепатиті А особливого лікування не існує. Хворому рекомендований спокій та прийом ліків від нудоти та діареї, якщо це потрібно. Найефективнішим способом попередження цього захворювання є вакцинація. Вона захищає людину на усе життя. Також слід завжди ретельно мити руки та правильно готувати їжу.
Гепатит В
До цього типу захворювання призводить вірус гепатиту В, результатом якого є запалення печінки. Гепатит В буває гострим або хронічним. Заразитися цим типом гепатиту можна у разі поранення, укусу комахи чи тварини, контактування з хворою людиною (слина, сеча, статевий контакт, зубна щітка, бритва, рушник тощо). Окрім того гепатит В передається від матері до дитини в утробі через плаценту, під час пологів, через грудне молоко. Також причиною зараження інколи бувають медичні та немедичні парентеральні втручання (переливання крові, внутрішньовенні ін’єкції, татуювання, косметичні процедури).
Гепатит В проявляється поступово. Початковий період – до місяця чи більше. Симптоми гепатиту В наступні:
- головний біль;
- закрепи;
- нудота та блювання;
- слабкість;
- жовтяниця;
- біль у суглобах та області печінки;
- зниження апетиту;
- підвищення температури тіла.
Для попередження гепатиту В слід уникати незахищених сексуальних контактів, переливань крові та повторного використання шприців та інших інструментів. Для запобігання хвороби розроблені різні вакцини основою яких є білки суперкапсид (поверхневий антиген). Ризик передачі гепатиту В від матері до дитини можна зменшити, якщо ввести малюку вакцину у перші дні життя.
Звичайний гепатит В не потребує лікування. Раннє антивірусне лікування може знадобитись менш як 1% пацієнтів у яких встановлена імунна недостатність. У разі хронічного типу гепатиту В лікування може знадобитися для того, щоб зменшити ризик цирозу чи раку печінки.
Гепатит С
Вірусний гепатит цього типу уражає як печінку, так і інші внутрішні органи та тканини. Зокрема, хвороба може зачепити кістковий мозок та щитоподібну залозу. Інфекційний гепатит С можна підчепити орально-фекальним або парентеральним шляхом. Вірус також може вразити організм внаслідок інфекційного або бактеріального захворювання.
Гепатит С небезпечний тим, що він довгий час протікає майже безсимптомно. Інкубаційний період хвороби складає від 20 до 140 днів, але в середньому це 50 днів. Хворий на гепатит С може відчувати такі симптоми:
- жовтяниця;
- біль у суглобах;
- запори або проноси;
- різке схуднення;
- загальна слабкість та втомлюваність;
- асцит;
- свербіж та судинні зірочки на шкірі.
На перших стадіях гепатит С можна сплутати з грипом або іншою респіраторною інфекцією. Хронічний гепатит першої та другої фаз майже не проявляється, але згодом може призвести до цирозу або пухлини печінки.
Аби не захворіти на гепатит С слід дотримуватись правил особистої гігієни, вести здоровий спосіб життя, правильно харчуватися, не контактувати з хворими людьми.
Гепатит D
Цей тип гепатиту характеризується гострим розвитком та масивним ураженням печінки. Гепатит D є доповненням та ускладненням гепатиту В. Інкубація вірусної інфекції цього типу може тривати 3-7 тижнів.
Джерелом гепатиту D зазвичай стає вірусоносій або хвора людина. Зараження відбувається у разі потрапляння вірусу в кров. За клінічною картиною гепатит D нагадує гепатит В, однак цей тип захворювання значно тяжчий. Зазвичай, у разі гострої форми захворювання, спостерігається повне одужання пацієнта, але бувають випадки розвитку хронічного гепатиту, який призводить до цирозу печінки.
Гепатит D можна розпізнати за наступними симптомами:
- загальна слабкість та втомлюваність;
- лихоманка;
- жовтяниця;
- поява пальмарної еритеми та судинних зірочок;
- асцит та набряки.
Лікування гепатиту D може зайняти від 3 до 12 місяців. У випадку легкої та середньої ступені захворювання зазвичай наступає повне вилікування. Тяжка форма інфікування може призвести до небезпечних для життя ускладнень, у т.ч. розвитку цирозу.
Щодо профілактики гепатиту D, то вона аналогічна профілактиці гепатиту В. Однак, найбільшу гарантію дає вакцинація.
Гепатит Е
Цей тип інфекції має фекально-оральний механізм передачі. Протікання хвороби гостре та циклічне і є досить небезпечним для вагітних жінок. Інкубаційний період гепатиту Е може тривати до 2 місяців, а клінічна картина дуже схожа на гепатит А. Щодо симптомів, то у хворих зазвичай спостерігається:
- слабкість;
- зниження апетиту;
- нудота та блювота;
- біль у правому підребер’ї та верхній частині живота.
Гепати Е передається через воду, їжу або парентерально. Ускладненням цього типу вірусу є фульмінантний гепатит, який може спричини смерть хворого.
Діагностика та лікування гепатитів
Гепатит будь якого типу є дуже серйозною загрозою для здоров’я людини. Тому найважливішим є раннє виявлення хвороби. Поява специфічних для гепатиту симптомів має насторожити людину та стати приводом для негайного звернення до фахівця. Зазвичай лікуванням гепатитів займається лікар-гастроентеролог або лікар-інфекціоніст. Вони можуть підключити спеціалістів УЗ-діагностики, хірургів-ендоскопістів, радіологів. Для встановлення достовірного аналізу на гепатит та призначення ефективного лікування їм знадобляться послуги патогістологічної лабораторії.
Лабораторна діагностика вірусних гепатитів – це дослідження крові на наявність показників, характерних для певного вірусу (маркери). Ці маркери представляють собою або частинки самого вірусу, або антитіла до них. В залежності від наявності та співвідношення певних маркерів встановлюється давність гепатиту, стадія та його активність. Нерідко лікар призначає повторне обстеження, аби визначити характер зміни маркерів та прийняти більш точне рішення щодо подальшого лікування.