Лікування та профілактика гіпертонії
test
Гіпертонія – це патологія, що супроводжується стійким підвищенням артеріального тиску. Він підіймається вище 130/90, супроводжується погіршенням самопочуття та змінами внутрішніх органів. Гіпертонія має прогресуючий характер, а причиною її виникнення стають порушення нервово-ендокринної регуляції тонусу судин.
Гіпертонія є розповсюдженою недугою. За останніми даними на неї страждають від 10 до 12 мільйонів українців. Практично у кожної людини після 30 років вже є проблеми з тиском. А постійні навантаження, нервові зриви, малорухливий спосіб життя тільки сприяють поширенню та розвитку захворювання.
Досить часто люди не надають значення підвищеному тиску, а даремно. Гіпертонію ще називають мовчазним вбивцею, адже вона призводить до низки ускладнень. Найнебезпечнішими серед них є: аневризма аорти, інфаркт міокарда, ураження нервової системи, інсульти головного мозку.
Розуміння гіпертонії
Причинами підвищення тиску стають різні фактори. Так, тиск може підвищитися на фоні сильного емоційного стресу, в результаті вживання алкогольних напоїв або сильного фізичного навантаження.
Окрім того, гіпертонія розвивається в результаті надмірного вживання солі або ожиріння. Ризики захворіти на гіпертонію можуть виникнути у разі малорухливого способу життя.
Підвищений тиск проявляється загальною слабкістю, болем у голові та запамороченнями, погіршенням зору, порушенням серцевого ритму. У людини з’являється дзвін у вухах, біль у грудях, можуть проявлятися позиви до блювоти та нудота. Проте визначити артеріальний тиск лише за одними відчуттями неможливо. Достовірний показник отримують, використовуючи тонометр. Він показує два значення:
- Систолічний артеріальний тиск. Це верхнє число, яке зазвичай більше. Воно показує, з яким тиском кров впливає на стінки артерії, коли серце скорочується.
- Діастолічний артеріальний тиск. Нижнє число, яке має менше значення. Воно визначає з яким тиском кров давить на стінки артерії, коли серце відпочиває – між систол.
Систолічний артеріальний тиск (верхнє число) вважається основним фактором ризику серцево-судинних захворювань. У більшості людей він зростає з віком у результаті збільшення жорсткості великих судин. Також на цей процес впливає тривале накопичення атеросклеротичних бляшок та збільшення захворюваності на серцеві та судинні захворювання.
Артеріальний тиск вимірюється в мм.рт.ст. (міліметрах ртутного стовпчика). Це відбувається тому, що в перших вимірювальних манометрах використовувалась саме ртуть. У медицині виділяють п’ять категорій АТ (артеріального тиску):
- Нормальний АТ. У цьому випадку показники артеріального тиску перебувають у діапазоні меншому за 120/80 мм. рт. ст.
- Підвищений АТ. У разі коливань артеріального тиску від 120 до 129 мм.рт.ст. систолічного тиску та більше 80 мм.рт.ст. діастолічного говорять про підвищений тиск. Такі люди знаходяться в групі ризику розвитку гіпертонії.
- Гіпертонія І типу. Систолічний артеріальний тиск перебуває в межах 130-139 мм.рт.ст, а діастолічний в межах 80-89 мм.рт.ст. На цьому етапі лікарі рекомендують пацієнтам змінити спосіб життя, можуть додати певний лікарський препарат.
- Гіпертонія ІІ типу. Для цієї форми гіпертонії характерними показниками є артеріальний тиск на рівні не нижче 140/90 мм.рт.ст. або вище. На цьому етапі фахівці призначають певну комбінацію препаратів та рекомендують змінити спосіб життя.
- Гіпертензивний криз. У цьому стані артеріальний тиск підвищується до 180/120 мм.рт.ст. і більше. У такому стані пацієнту потрібна негайна медична допомога, адже може виникнути гіпертонічний криз. Самостійно артеріальний тиск опускається рідко, тому треба викликати швидку допомогу, а не чекати серйозних ускладнень.
Сучасні методи лікування гіпертонії
Лікування гіпертонії вимагає комплексного підходу. Це і зміна способу життя, і правильне харчування, і лікувальна гімнастика, і медикаментозна терапія.
Що стосується медикаментозного лікування, то в Україні, як і в інших європейських країнах використовують 5 класів препаратів. Серед них:
- інгібітори АПФ (каптоприл, енаприл);
- блокатори рецепторів ангіотензину ІІ (лозартан, валсартан);
- бета-блокатори (карведілол, метопролол);
- антагоністи кальцію (ніфедипін, амлодіпін);
- діуретики (гідрохлортіазид, спіронолактон).
Окрім пігулок від гіпертонії, пацієнтам з таким діагнозом, як правило, призначають препарати, що покращують реологічні якості крові – аспірин, нормалізатори ліпідного обміну (статини). Лікування гіпертонії також потребує терапії наявних у людини захворювань.
Одними ліками, терапія гіпертонії не обходиться. Фахівці вдаються також до немедикаментозних методів, що, в першу чергу, означає корекцію способу життя. Це – нормалізація маси тіла, відмова від паління, вживання алкоголю, перехід на молочно-рослинний раціон з обмеженням у солі та тваринних жирах. Також гіпертонікам важливо навчитися контролювати стрес та ввести в своє життя спорт.
Профілактика гіпертонії
Методи профілактики гіпертонічної хвороби поділяють на первинні та вторинні. Первинна профілактика показана здоровим людям, які мають схильність до гіпертонії. Вона передбачає:
- Фізичну активність, ранкову гімнастику, заняття спортом. Навантаження мають бути легкими або помірними.
- Дієту з обмеженням у вживанні солі до 5 г/добу та різким скороченням тваринних жирів і вуглеводів у стравах.
- Збагачення щоденного раціону калієм та магнієм.
- Відмову від шкідливих звичок.
- Захист організму від емоційного та фізичного перенавантаження.
Вторинна профілактика гіпертонії показана у разі визначення діагнозу та призначення терапії. Під час виконання заходів вторинної профілактики рекомендується дотримуватися первинної профілактики, а також у цьому випадку додають:
- Немедикаментозну терапію, яка включає дотримання режиму, дозованість навантажень. Окрім того, лікарі призначають пацієнтам масаж, голковколювання, прийом антиоксидантів та трав’яних зборів.
- Щоденний контроль тиску та регулярне відвідування лікаря.
Роль самоконтролю в управлінні гіпертонією
Самоконтроль відіграє велике значення в питанні лікування гіпертонії. Коли у людини виявляють цю недугу, вона має навчитися самостійно користуватися тонометром та контролювати коливання власного тиску. Це допоможе пацієнту спільно з лікарем відслідкувати протікання хвороби, вчасно відкоригувати терапію, підібрати максимально ефективні препарати і звести до мінімуму такі ускладнення як інсульт та інфаркт.
Самоконтроль артеріального тиску має включати:
- вимірювання власного артеріального тиску зранку та ввечері з занесенням результатів у спеціальний щоденник;
- описання реакції організму на прийом призначеної дози медикаментозного препарату з фіксацією власних відчуттів.
Альтернативні та додаткові підходи
У випадку захворювання на гіпертонію невід’ємною частиною комплексної терапії є вміння контролювати емоції. Відомо, що стрес, гнів, тривога можуть призвести до різкого підвищення тиску та погіршення стану хворого. Тому, навчитися контролювати свої емоції дуже важливо. Для цього варто скористатись наступними порадами:
- практикування регулярних фізичних вправ, які допомагають знизити рівень стресу та покращити настрій;
- вивчення та застосування методів релаксації: медитація, йога, глибоке дихання та інші;
- спілкування з близькими людьми, обговорення з ними проблем та почуттів, які турбують;
- уникнення стресових ситуацій, або застосування способів, які допомагають впоратися з ними;
- підтримка здорового способу життя: дотримання режиму сну, правильне харчування, відмова від шкідливих звичок.
Чимало гіпертоніків додають до свого лікування фітотерапію. Її застосовують паралельно з терапією, що призначив лікар. Фітотерапія базується на трав’яних зборах, до складу яких входять рослини, що мають спазмолітичний, заспокоюючий та сечогінний ефект. Це може бути:
- м’ята;
- валеріана;
- звіробій;
- пустирник;
- меліса;
- піон;
- листя яблуні та інші.
Як правило, загальний курс фітотерапії становить не менш, як три місяці.
Вакцинація та гіпертонія
Досить часто люди, що страждають на підвищений артеріальний тиск, відмовляються від щеплень, в т.ч. від грипу. Проте гіпертонія не входить до списку протипоказань і навіть навпаки. Гіпертоніки є у переліку людей, які відносяться до групи ризику у разі епідемії вірусу. Вони найчастіше страждають на ускладнення під час ГРВІ та грипу. Тож, мають бути серед перших людей, які вакцинуються.
Варто зазначити, що для вірусних захворювань характерними є різні симптоми, серед яких підвищення чи зниження тиску. Такі коливання можуть бути наслідком підвищення температури тіла, в результаті чого відбуваються зміни в кровоносній системі. В деяких випадках трапляються спазми судин, що у разі гіпертонії може призвести до гіпертонічного кризу. Тиск також може підніматися у випадку несвоєчасно розпочатого лікування.
Складні випадки гіпертонії
До таких медики відносять пацієнтів із стійкою гіпертензією. Вона зустрічається у кожної десятої людини, що хворіє на гіпертонію. Така форма недуги стійка до медикаментів й інколи є наслідком неправильного лікування. Однак, найчастіше прояви вторинної гіпертензії свідчать про те, що причину захворювання треба шукати набагато глибше та лікувати інакше.
Занепокоєння у лікарів також викликає таке захворювання, як артеріальна гіпертензія, тобто гіпертонічний криз. Досить часто воно ускладнюється небезпечними для життя станами: розвитком мозкового інсульту, інфаркту міокарда, набряк легень. Якщо людина запідозрила у себе ознаки гіпертонічного кризу (сильний біль за грудиною та в області серця, порушення мовлення, слабкість в одній руці, задуха, втрата свідомості, нудота та блювання) слід негайно звертатися до лікаря.
Життя з гіпертонією
Людям, що мають підвищений артеріальний тиск, варто зрозуміти одне: гіпертонія – не вирок. Уважне та відповідальне ставлення до свого здоров’я допоможе відновити повноцінне життя. Окрім того, фахівці радять гіпертонікам дотримуватись 5 правил:
- слідкувати за харчуванням – збалансувати раціон, знизити вживання жирів та солі;
- визначити оптимальний режим фізичних навантажень та контролювати масу тіла;
- кинути палити;
- звести вживання алкоголю до мінімуму;
- постійно контролювати артеріальний тиск, стан серця та судин.
Слід зазначити, що вчасне звернення до лікаря, ефективне лікування помножене на відповідальне ставлення самого пацієнта дає відмінний результат. Гіпертоніки живуть прекрасним, активним та збалансованим життям. Здоровим же людям потрібно пам’ятати, що гіпертонія доволі підступна недуга. Тому треба ретельно слідкувати за своїм здоров’ям, вчасно реагувати на зміни у самопочутті. Особливо уважними треба бути людям у родинах яких є гіпертоніки.