Послуги
УЗД та ЕКГ
Меню
Новини
Звичка до судинозвужуючих крапель. Як позбутися?
test
З кожним роком все більше зростає кількість пацієнтів із залежністю до судинозвужуючих назальних крапель. Самостійно відмовитись від їх застосування пацієнтам часто не вдається, а саме лікування медикаментозного риніту, спричиненого тривалим використанням деконгестантів займає досить багато часу, потребує комплексного підходу, та вимагає від пацієнта неабиякої витримки. Лише в разі спільних зусиль лікаря та пацієнта вдається перемогти дану проблему. Чому ж так важко позбутися звички використання назальних судинозвужиючих препаратів, та чим небезпечне тривале їх використання?Для розуміння процесів, що призводять до звикання розглянемо механізм дії судинозвужуючих крапель на прикладі оксиметазоліну.
Оксиметазолін чинить симпатоміметичну (імітація дії адреналіну або норадреналіну) та судинозвужувальну дію, за рахунок зменшення об'єму судин відбувається зменшення об'єму слизової та покращується носове дихання. Симпатоміметична дія проявляється скорочення гладких м'язів (складають стінку судин), звуженням судин і підвищення АТ, підвищення ЧСС. Іншим ефектом є зменшення секреції слизової оболонки носа. Оксиметазолін добре проникає в судинне русло, через гематоенцефалічний бар'єр.
За рахунок вище описаних ефектів оксиметазолін, особливо при тривалому використанні може викликати тривале та значне звуження судин спричиняючи такі побічні дії як виражений головний біль, порушення кровопостачання плоду через плаценту, спричиняти артеріальну гіпертензію, інфаркт міокарду. Потрапляє в судинну систему головного мозку, здатний чинити сильну стимулючу дію на ЦНС.
Стимуляція центральної нервової системи проявляється: тривогою, збудженням, галюцинаціями, судомами.
Пригнічення центральної нервової системи проявляється: зниженням температури тіла, млявістю, сонливістю і комою.
Постійний прийом судинозвужувальних препаратів призводить до того, що виникає залежність, і з припиненням введення ліків виникає синдром відміни: носові раковини збільшуються в розмірах, утруднюється дихання, знижується нюх. В результаті у людини порушується сон, з'являється легке занепокоєння та головний біль, можуть виникати носові кровотечі.
Лікування медикаментозного риніту:
Лікування передбачає поступову відміну місцевого деконгестанта Призначаються інтраназальні глюкокортикостероїди, які зменшують запальні явища слизової носа, не маючи судиннозвужуючого ефекту. У важких випадках можливе застосування пероральних глюкокортикостероїдів (преднізолон, дексаметазон) коротким курсом до 5 днів, що значно зменшує набряк слизової носа, полегшує дихання та допомагає відмовитись від судиннозвужуючих препаратів. Позитивний ефект має промивання придаточних пазух носу та носової порожнини по Проетцу. Курс лікування здійснюється лише під контролем лікаря, так як призначені препарати є сильнодіючими речовинами і самі по собі можуть спричинити низку значних негативних ефектів!Прийом судиннозвужуючих препаратів не може тривати більше 5 днів, лише в окремих випадках, під контролем лікаря, в комбінації з інтраназальними глюкокортикостироїдами може тривати дещо довше.
02.06.2022